Зборівська битва 1649 р. – одна із головних битв українсько-козацького війська на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким проти польського війська біля м. Зборів під час Національно-визвольної війни 1648-57 рр.. Козаки оточили основні сили польського війська в Збаражі (див. Збаразька облога 1649). Це змусило польське командування зібрати 30-тисячне військо, яке вирушило з-під Любліна на чолі з королем Яном II Казимиром на допомогу обложеним. Б. Хмельницький, проінформований про наступ королівських військ, вирушив назустріч. Уміло використавши умови місцевості, він напав на польське військо під час його переправи через р. Стрипа поблизу Зборова. Атаковане вранці 5 (15) серпня 1649 козацькою армією і татарами з двох боків воно зазнало важких втрат і змушене було отаборитися. Вранці наступного дня козаки та їх союзники прорвалися у ворожий табір. Яну II Казимиру загрожували повний розгром і полон. У цій ситуації кримський хан Іслам-Гірей III згодився на сепаратні переговори і так врятував польське військо. Він був не зацікавлений у зростанні військової міцності України, припинив бойові дії сам і вимагав того ж від Б. Хмельницького, погрожуючи виступити на боці Польщі. Гетьман змушений був погодитися на укладення Зборівського договору. Облогу Збаража було знято, воєнні дії припинено.
У 1929 р. до 280-річчя битви біля Зборова насипана козацька могила; 1990 вона відновлена й освячена. У Зборові діє музей “Зборівська битва”.
www.irp.te.ua
