Сьогодні — чергова річниця від Дня народження Петра Васкула, затятого борця за волю України.
Народився Петро Васкул 8 травня 1895 року у Вижньому Березові (сучасна Івано-Франківщина). У часи Першої світової війни на фронті був четарем УСС, сотником УГА. У міжвоєнний період працював директором школи у Ясенові-Пільному, був членом ОУН.
30 червня 1941 року став учасником Національних зборів у Львові, які проголосили Акт відновлення Української держави. За дорученням уряду Ярослава Стецька 4 липня 1941 року у місті Городенці на Станіславщині організував і очолив Українську старшинську школу. 12 липня її перші курсанти прийняли Присягу на вірність Україні, проте невдовзі у Городенку увійшли угорські окупаційні війська — союзники Гітлера. Хортисти поставили Васкулу вимогу: негайно розпустити старшинську школу. “Милостиво” дозволяли залишити частину курсантів, перетворивши їх на поліційну чоту, яка мала слугувати угорським окупантам. Петро Васкул відповів різкою відмовою, після чого 28 липня був арештований.
2 серпня 1941 року українського патріота угорські поліцаї вивезли до Семаківського лісу, де спочатку піддали тортурам, а потім підло, без слідства й суду стратили. Прикрите гілками тіло вбитого оунівця лісник знайшов тільки 23 серпня. Дружина упізнала Петра Васкула лише по тризубу на лацкані сорочки… 31 серпня 1941 року загиблого поховали поруч з могилою побратимів — січових стрільців, загиблих під час Першої світової…
Батькову справу з честю продовжив Орест Васкул — став одним із шанованих діячів Визвольного руху, очолив Київське братство ОУН-УПА.
Петро ДОБРО
