10 квітня 1931 року, внаслідок тортур, завданих польською поліцією, загинув Степан Охримович (“Степан”, “Володимир Арсенич”, “Охрим”) — член-засновник ОУН, крайовий провідник.
Народився 18 вересня 1905 року в місті Сколе.
Навчався в Академічній гімназії у Львові, а згодом у Стрийській гімназії, яку закінчив з відзнакою у 1923 році. Член Пласту, осавул 2-го куреня Червона Калина.
Вивчав філософію у Таємному українському університеті у Львові протягом 1923 – 1924. Навчання змушений був перервати через хворобу і відновив його у Львівському університеті.
Приймав активну участь у студентському житті, ініціатор I-ї крайової студентської конференції у 1929 р. Співредактор журналу “Студентський шлях”.
Член УВО. У 1926 р. співзасновник “Союзу української націоналістично молоді”, його організаційний та ідеологічний референт.
З 28 січня до 3 лютого 1929 брав участь у Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні, був секретарем Президії, працював у ідеологічній комісії, виступив із доповіддю “Причини
невдачі наших визвольних змагань”.
Займав посаду організаційного референту Крайової екзекутиви ОУН протягом 1929 – 1930, а також референта пропаганди у 1930 – 1931.
З жовтня 1930 до квітня 1931 р. — Крайовий провідник ОУН.
У квітні 1931 р. потрапив до рук польської поліції, яка піддала його катуванням, внаслідок яких він помер зразу ж після виходу з тюрми.