Багато ЗМІ написали, що він дві доби їхав танком з Донеччини до Черкас, проте насправді танк знадобився лиш на початку дороги – коли потрібно було вибратися з весняної багнюки полів під Бахмутом…
У воїна позивний – «Чіназес», який на комп’ютерному сленгу означає синонім поняттю «Абсолютно вдалий». Можливо, і цей позивний допоміг Богданові (так насправді його звуть) добратися в Черкаси на весілля вчасно. А ще більше – допомогли дружба й виручка побратимів-танкістів з 93-ї бригади ЗСУ «Холодний Яр».
«Не був упевнений, що вийде приїхати, – там дуже складна ситуація. Була проблема виїхати, бо там залишилася одна дорога. Через дощі інші розмокли – багнюка. Машиною не проїдеш. Товариш хотів вивезти мене на легковому автомобілі — ми застрягли. І так вийшло, що друзі мої з 93-ї бригади вивезли мене танком через поле. Потім підібрали інші військові друзі. Їхав майже два дні. Там усі переправи розбиті. Дороги теж. Зараз почуваюся щасливим», – поділився воїн з журналістами «Суспільного».
Наречені знайомі вже кілька років. Спочатку Богдан та Інна товаришували, а в перші дні повномасштабної війни зрозуміли, що кохають одне одного.
До весілля готувалися швидко – тиждень. «Дали 10 днів відпустки. Потім знову повернуся на передову», – розповів Чіназес.
Після одруження глобальних планів пара поки не будує. Кажуть: не сприяє ситуація в країні. «Там, де я зараз перебуваю, особливо планів не побудуєш. Вірю в краще. Коли повернуся звідти, плануватиму тоді. Хочемо жити в Черкасах. Ми обоє тут народилися. Це те місто, де хотів би прожити все життя. Дуже його люблю”, – говорить військовий.