Художник Георгій Нарбут відомий практично кожному українцю – і як той, що створив дизайн перших українських грошових купюр 1918 року, і як той, хто промалював перші поштові марки УНР, і зрештою – як той, завдяки кому повернувся Україні у якості герба давній княжий тризуб. Саме з подачі знаменитого художника Георгія Нарбута він з’явився спочатку на грошах, а потім – і на гербі незалежної держави…
Оригінальний штрих, який характеризує творчий підхід Георгія Нарбута в геральдиці – це розробка ним особистого герба та гербів своїх друзів. Тиражем всього у 8 екземплярів він створив «Рєстр шести знатним особам», що заснували журнал «Гербовед» – «з показанням герба і вмінь кожного». Незважаючи на жартівливу назву й такі ж описання кожного з гербів, промальовані вони були з усією серйозністю і дотриманням геральдичних правил. Як згадувала дружина художника, Віра Нарбут-Лінкевич, ці герби були тиснені на обкладинці із зеленого сап’яну іменної книжки, виданої кожному співробітнику редакції.
Особистий герб, намальований Нарбутом і названий ним гербом "мазепинця полку Чернігівського..."
В описанні свого власного герба Нарбут вказав: «Мазепинець полку Чернігівського Глухівської сотні, старшинський син і гербів та емблем живописець». Герб з підковою і трьома мисливськими ріжками, намальований Нарбутом, багато хто з дослідників вважав «вигадкою» художника, даниною тогочасній моді на європейські герби. Те, що герб був аж ніяк не вигадкою, вдалося встановити завдяки тому, що черкаський художник Микола Теліженко зберіг у пам’яті те, як його називав син митця, художник Данило Нарбут, який до самої смерті жив у Черкасах – він називав цей герб «Тромби»…
А «Тромби» – це давній шляхетський герб, до якого в часи Речі Посполитої належало 188 родів, у тім числі – князівський рід Нарбутів. Назва герба перекладається з польської як труби і походить від зображення трьох ріжків-труб, у які сурмили мисливці під час полювання. Згідно легенди, якось, коли великий князь литовський Гедимін був на полюванні, ріжки його мисливців пробудили від сну малу дитину, яка спала в лісі у гнізді орла. Прокинувшись, хлопчик заплакав – так князь знайшов його і забрав до свого замку. Хлопчик з орлиного гнізда, якого назвали Ліздзейка, згодом став верховним жерцем з надзвичайними здібностями…
Мисливські ріжки в гербі «Тромби» розташовані у вигляді трискеля – символу сонця, бігу часу і рівноваги з природою. Трискель – надзвичайно давній геральдичний символ, який був відомий ще в етрусків, та кельтів…
Родина Нарбутів належить до давнього польсько-литовсько-українського герба "Тромби"
У гербі «Тромби» трискель набув промальовування саме у вигляді мисливських ріжків і після Городельської унії 1413 року серед ряду інших гербів був закріплений за представниками литовсько-руської (української) шляхти. Опис герба, його історію і перелік родин носіїв цього гербу можна знайти в класичних польських гербовниках: герб «Тромби» зустрічається в «Клейнодах» Я.Длугоша, Хроніці Констанцського собору 1414-1418 рр. У.Ріхенталя, гербовнику Золотого Руна, гербовнику Лінценіха, Кодексі Бергшамара та в гербовнику Марка Амброжега. Найдревніша середньовічна печатка Войцеха з Сацина з гербовою емблемою «Тромби» відома з 1385 року.
Цей герб найчастіше описується у польських джерелах як три чорні труби в срібному полі або три золоті труби в блакитному полі. Також часто в описаннях присутні три чорні труби в червоному полі. І тільки в гербі Нарбутів ці труби – срібні у чорному полі. Над щитом – шолом, увінчаний княжою короною, з рукою над нею, що тримає кінську підкову. У гербі «Мазепинця полку чернігівського…» бачимо лише одну відмінну від середньовічного герба деталь: на ньому вже немає руки з підковою – ця підкова розташована на чорному плюмажі.
Цікаво, що у XVIII столітті принаймні двоє знаменитих польських істориків належали до герба «Тромби»: Юстин і Теодор Нарбути. А син Теодора, Людвік Нарбут, був славетним офіцером, який загинув під час Польського повстання 1863 року…
Знаково, що в гербі сучасної української Черкащини, створеному другом Данила Нарбута Миколою Теліженком, як і «Тромбах», теж є давній солярний знак «трискель» – тільки він має вигляд не мисливських ріжків, а колосків хлібного поля…
Наталія КРАВЕЦЬ
