Увечері сміляни, як завжди, їхали з роботи маршрутками (незважаючи на негоду автобуси курсували), сиділи в генделиках, скуповувалися у крамницях, дивилися телевізор… А в цей час до міста везли тіло загиблого Героя – добровольця Михайла Димитріва, який воював на сході України в Авдієвській промзоні (позивний „Гайдамака”). Декілька десятків смілян прийшли в центр міста і стали на коліна, вшановуючи свого земляка, а дехто, стоячи на зупинках, навіть шапку не зняв. Напевне він воював не за них, а за тих, у кого Україна в серці…
Узагалі-то воно дуже зручно сидіти на дивані і критикувати всіх і вся, обурюватися, що досі не закінчена війна, що кучугури на дорогах, падає гривня… А в маленької Олі, доньки Героя, від учора нема і вже не буде татка. А у смілян уже не буде неспокійного, відчайдушного, допитливого, працьовитого земляка, який так любив рідну землю, що не пошкодував віддати за неї життя. Зате у деяких землячків завжди знайдеться причина виправдати свою байдужість, лінь, інертність, аморфність, цинізм, лукавість, двоєдушність.
Михайла Димитріва не призивали воювати за Україну. Він пішов сам і навіть не отримував за це гроші. Його життя було коротким, але яким яскравим! Він залишиться в пам’яті притомних нащадків, а чи хто згадає колись про тих, що навіть не зупинилися, коли везли тіло Героя? Навіть якщо вони проживуть дуже довго…
Прощання з Михайлом Димитрівим відбудеться 19 січня, в центрі Сміли на Майдані Слави о 13-й годині. Хочеться, щоби він з високості побачив: тих, за кого він віддав життя, таки багато…
А вороги зловтішатимуться. Адже був він вправним мінометником. Його опорний пункт мав власну назву – Холодний Яр і стояв попереду того, що на фронті називають передком. До нього навіть товариші не завжди наважувалися забігти. А він клав і клав міни на голови ворогів, коли ті надто нахабніли. Не здивуюся, якщо для його знищення бойовики розробили цілу операцію…
Нам не вистачатиме Михайла Димитріва. Але його життя стане прикладом для багатьох юних земляків. Вони теж були серед тих, хто схилив сьогодні у скорботі голову. Серед них зростають майбутні Гайдамаки. І вони будуть серед нас завжди. Вороги можуть убити Димитріва, але їм ніколи не знищити Холодноярського Гайдамаку, не здолати наш дух!
Слава Україні!
Героям Слава!
Олександр ВІВЧАРИК, http://procherk.info
