Завершилося громадське обговорення проекту Закону України “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”, ініційованого Українським інститутом національної пам’яті.
Інститут нацпам’яті пропонує впорядковує календар державних свят і пам’ятних днів, відповідні пропозиції будуть подані на розгляд Парламенту згідно процедури, – про це ”Козацькому краю” повідомили у прес-службі Інституту нацпам’яті.
Як відомо, чинний календар містить як і українські свята, так і залишки радянської пропагандистського традиції, що утримує країну в минулому і використовується в гібридній війні проти України.
Протягом місяця надійшло 672 звернення від громадян України, громадських об’єднань, партійних та профспілкових організацій, державних установ.
За результатами обговорення, враховуючи висловлені пропозиції, прийнято рішення підготувати нову редакцію цього проекту закону.
Документ доповнено новою категорією – «Міжнародні дні», куди включені, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним).
Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря.
Разом з тим, Інститут дослухався до побажань громадськості та включив до проекту традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято – Різдво Христове за григоріанським календарем, що відзначається 25 грудня (не є вихідним днем).
Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).
Законопроектом упорядковано скорботні дні й запропоновано День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.
Зазначені пропозиції були обговорені у фаховому експертному середовищі, зокрема за участі експертів Реанімаційного пакету реформ та інших громадських організацій.
Інститут підготував нову редакцію проекту Закону України та відповідний пакет документів на подання для погодження Міністром культури України, згідно із Регламентом Кабінету Міністрів України.
Дякуємо усім, хто долучився до спільної роботи.
