27 вересня 1946 року востаннє бачили живим Юрія Горліс-Горського, старшину 2-го Запорозького полку та полку Чорних запорожців Армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру і знаменитого письменника, автора легендарного роману “Холодний Яр”…
Того дня він разом з Борисом Левицьким і Романом Паладійчуком виїхав поїздом з Нового Ульма до Аугсбурга – на зустріч із керівником місцевого відділення англійської розвідки на псевдо Карл. Як розповідав пізніше Левицький, метою зустрічі було припинення “терору і безчинств” у таборі Нового Ульма. Коли зійшли з поїзда в Аугсбургу, Горліс-Горський показав на джип з “американцями”, який чекав біля розваленої будівлі пошти. В нього він і сів. На обумовлене місце зустрічі ввечері не повернувся…
Версія обставин загибелі така: у джипі сиділи перевдягнені у американську форму вбивці (найімовірніше, від самого Карла, який, як пізніше з’ясувалося, мав антиукраїнські погляди і скоріш за все був подвійним агентом – не тільки британської розвідки, а й радянського СМЕРШа). Сторож школи хутора Вейнбах на околиці Аугсбурга стверджував, що в останні дні вересня сюди привезли людину в американському джипі, яку потім довго мордували. У кімнаті, де це відбувалося, сторож знайшов ремінь, схожий за описом на той, що був на Горлісові в день, коли він зник.
Через декілька років до видавництва газети “Українські вісті” зайшов начальник кримінальної поліції Аугсбурга, який заявив: у каналізації району Гаунштетен, біля бараків, де містилася радянська репатріаційна місія в Аугсбурзі, знайдено тіло людини. За всіма описами (татуювання, вставні зуби, зріст, одяг) це був Горліс-Горський. Тіло збереглося через те, що було занесене мулом. На запитання, де його поховали, поліцейський відповів: “Не знаю”…
Олег ОСТРОВСЬКИЙ
