16-17 березня у Києві пройдуть гастролі Луганського академічного театру муздрами — із семи державних театрів, які опинилися на окупованій території, лише цей зумів евакуюватися. На сцені Національного театру імені Франка луганчани, які не скорилися ворогу, не розчинилися в примітивізмі русифікації і залишилися українцями покажуть безсмертну класику авторства великого автора родом з Черкащини – спектакль «За двома зайцями» за твором Михайла Старицького. От тільки не буде на показі іншого уродженця Черкащини, який роками був художнім керівником цих акторів – Михайла Голубовича…
«Діяч» родом із Золотоноші залишився у самозванній «Луганской Народной Рєспублікє», за що отримав відштамповану місцевим «урядом» медаль «За заслугі пєрвой стєпєні» і звання «народного артіста ЛНР» – з формулюванням «в ісключітєльном порядкє, за видающійся вклад в развітіє і сохранєніє отєчєствєнной культури» – от тільки якого «Отєчєства»?..
Від України Голубович теж мав безліч відзнак і звання народного артиста – але залишив її… У кіно грав абсолютно різні ролі: від комісара Польового у фільмі «Кортик» – до отамана Коцура у фільмі «Комісари», від командарма Сорокіна у «Ходінні по муках» – до Тараса Бульби в однойменному кіно. Колись відмовився зіграти ватажка бандитів у фільмі «Холодне літо 53-го», а потім шкодував, що хоча б у такій ролі не потрапив разом з Мироновим і Папановим в одну кінострічку…
У 2014 році, вже під час війни на Донбасі, Голубович не відмовився від пропозиції знайомого режисера з Краматорська заробити копійку на зйомках українського кіно – і зіграв роль хана Іслям-Герая у фільмі «Гетьман», присвяченому Богданові Хмельницькому – він вийшов на екрани України 2015 року, а у 2016 році черкащани зможуть побачити колишнього земляка на телеекранах – у чотирьохсерійній версії «Гетьмана».
Свого часу під час президентських виборів Михайло Голубович очолював виборчий штаб Януковича, потім був депутатом Луганської облради від Партії регіонів, тепер – балотується до Луганської міськради від кишенькової партії лідера «ЛНР» Ігоря Плотницького, яка називається «Мір Луганщінє»…
Якось Михайло Голубович відкрився журналістам, який анекдот любить понад усе: “Куме, а чого це хлопці гроші взяли, а не танцюють? – Та скільки разів вам казати, куме, не плутайте гопак з гопстопом!”…
Ще у грудні 2011 року Голубович побував у Черкасах і рідній Золотоноші разом з Луганським театром у рамках гастрольного туру, названого «Козацькими шляхами». Сам Луганський театр нині знову – на шляхах козацьких, а той, хто зіграв роль зрадливого хана – лишився на ординських манівцях окупованої ворогом частини української землі. Схоже, роки в Луганську таки стерли у золотонісця здатність розуміти різницю між гопаком і гопстопом . Зате у корінних луганчан, яких у ці дні можемо бачити на сцені в Києві, серця лишилися українськими…
Ярослав ЗВЕНИГОРА