Святий Дмитро Солунський. Мозаїка ХІІ століття з Михайлівського Золотоверхого собору
17 жовтня 1113 року закінчено спорудження Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.
Михайлівський Золотоверхий собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.
Князь Святополк II Ізяславич збудував в 1108–1113 роках монастирську церкву, присвятивши її своєму патронові архангелу Михаїлу. Можливо, що однією з причин, що спонукала князя збудувати церкву, була недавняя його перемога над половцями, оскільки архангел Михаїл був заступником воїнів.
Під час монгольськоії навали в 1240-х роках монастир зазнав відчутних втрат. Монголи пошкодили собор та зняли його позолочені бані. В 1496 році монастир було відроджено і перейменовано з монастиря св. Димітрія на монастир св. Михаїла, відповідно до назви церкви, збудованої Святополком. Після численних відбудов та розширень впродовж XVI ст. монастир став одним з найбільших та найбагатших монастирів України. В 1620 році Іов Борецький зробив його резиденцією відновленої православної Київської митрополії.
1922 року Михайлівський монастир було ліквідовано більшовиками. У 1934–1936 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвінниця та частина інших споруд монастиря були знесені у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Останній планували зробити копією головного будинку ЦК КПУ. Єдиний з українських вчених, хто відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золоверхого монастиря, —Микола Макаренко, якого невдовзі за це було репресовано.
Після знищення унікального ансамблю української архітектури, фрески, мозаїки були перевезені до музеїв Москви, Ленінграду (Санкт-Петербургу), Новгорода та інших міст СРСР. Мозаїчну композицію «Євхаристія» було перенесено до Софійського собору. Багато смальтового розпису потрапило до Лаврського заповідника.
Урядовий центр на місці Михайлівського Золотоверхого собору більшовики так і не збудували…
На початку 1990-х років Українська Православна Церква Київського Патріархату збирає кошти для відтворення собору. В ньому проходить служба Української православної церкви, а поруч, як у давні часи, діє монастир. Грошей вистачило лише на початкові дослідження, було зрозуміло, що без державної підтримки унікальну пам’ятку українського бароко не буде відбудовано. Українська спільнота надсилала численні звернення до голови держави виділити фінансування на реставрацію. Нарешті 9 грудня 1995 року Президент України видав указ, який визначав відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом.
Першою постала дзвіниця в стилі українського бароко у первозданному вигляді. Собор було відкрито на День Києва 1998 року, за участю патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, який освятив монастир.
