На прохання тих, хто зголосився до відзначення 100-річчя битви у Легедзиному (Тальнівського району Черкащини) між українським військом та московсько-більшовицькими окупантами, проведення історичної реконструкції перенесено на 10 березня.
Про це повідомляє заступник директора Державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура” Олександр Назаров,, уточнюючи попередній план заходів.
Є на Черкащині між містами Умань та Тальне село Легедзине. Останнім часом воно стало відомим як місце зйомок фентезійного фільму «Чорний козак». Раніше відомим широкому загалу воно було завдяки енеолітичному поселенню-гіганту, Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» та бою прикордонників з нацистами влітку 1941-го. Як відомо, тоді нацисти змогли захопити село тільки уночі. Та виявляється, що «традицію» нічного захоплення цього села започаткували… червоноармійці у далекому 1919-му році.
А було це так. На початку березня червоні розпочали піший наступ на Умань з Тального. Це містечко вони захопили напередодні. Протистояти ворожому наступу послали кармелюківців, основні частини яких у складі чотирьох сотень бійців та гарматного підрозділу 4-го березня зосередилися в Леґедзиному. Кінна розвідка полку імені Кармелюка чатувала на ворога біля Тальянок, а в Доброводах стояв полковий обоз та резерв.
Учасник бою згадував: «7 березня наші роз’їзди здибали велику кольону ворожої кінноти і піхоти, яка йшла по шляху з м. Тальне на Умань. Кіннота зав’язала бій і заставила ворога розвернутись в бойовий лад… Большовики зайнявши с. Тальянки, почали накопляться на висоту між сс. Тальянки – Легедзине, де і були зоставлені нашою піхотою».
Тобто червоноармійці наступ вели «ланцюгами», саме по території відомого тепер трипільського поселення-гіганта.
«Зав’язалась стрілянина і продовжувалась до темряви. На ніч на позиції було зоставлено 2 сотні, дві – в резерві на кінці села, а кіннота відійшла до гармат. Користуючись темрявою, а ще більш прихильністю місцевого населення, большовики під проводом місцевого провідника незамітно пройшли до самого села, очутившись в тилу нашої 2-ї сотні. Зав’язався упертий нічний бій – 2-га сотня була оточена і частина перебита і переранена вмісті з лицарськи бившімся к-ром сотні хорунжим Янсоном, який був звірськи замордований на другий день; від сотні втекло тілько 2 козаки».
З нагоди сторіччя бою та з метою нагадати громадськості про ті часи і вшанувати пам’ять загиблих героїв, дирекція ДІКЗ «Трипільська культура» анонсує проведення фестивалю військово-історичної реконструкції «Легедзине – буремний 1919-тий». В рамках фестивалю планується відтворення бою між кармелюківцями та червоноармійцями.
Запрошуються усі клуби та індивідуальні учасники, які мають уніформу та спорядження відповідної сторони на початок 1919-го року. При цьому не треба забувати, що напередодні цих подій обидві сторони у результаті бойових дій постійно втрачали особовий склад та поповнювалися новобранцями. Постачання ж часто залишало бажати кращого, що не могло відповідним чином не позначитись на якості та кількості уніформи та спорядження обох сторін. З огляду на це, та на те, що реконструюватися буде не святковий парад, у одностроях та спорядженні допускається певна строкатість, зазначають організатори.
Захід заплановано провести 10 березня 2019 року о 13.00.
Організатор забезпечує проживання учасникам заходу, які приїдуть напередодні, вечерею 8-го березня та сніданком і обідом 9 березня. Умови проживання – приватні садиби у селі.
Учасники заходу зможуть відвідати музей Заповідника, в якому на той момент, окрім археологічних експонатів буде відкрита виставка, присвячена періоду Української революції 1917-1921 рр.
Попередні заявки відправляти на електронну адресу aleks.oks@ukr.net – Вам буде надіслано бланк заявки. Кому потрібно – буде надіслано запрошення.
Координатор заходу – автор теми, завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини ДІКЗ «Трипільська культура» Олександр Назаров тел.067-265-67-91
На фото – командування кармелюківського полку (зліва на право): підполковник Володимир Радченко, полковник Ігор Троцький, сотник Павло Горячий (фото зроблене в Умані на початку 1919 р.).