За тиждень до Великодня, також у неділю, віруючі йдуть до церкви святити гілочки верби і приносять їх додому для захисту оселі, родинного добробуту та здоров’я рідних. Цей день називають Входом Господнім у Єрусалим, Вербною неділею, “шутковою” або “квітною” і відносять до дванадцяти головних християнських свят.
Вербна неділя – перше велике весняне свято, яке заявляє про пробудження природи, дає старт останньому тижню перед Великоднем – Страсному, Великому чи Білому, останньому тижню Великого посту, а головне – вселяє надію на перемогу життя над смертю, торжества весни, добра і миру. Це – перехідне церковне свято, пов’язане з Великоднем.
Цьогоріч ми святкуємо Вербну неділю 1 квітня, а Воскресіння Христове – 8 квітня, що вважається раннім Великоднем.
Світла історія пальми і верби
Звичай зустрічати переможців або царів оваціями і радісними вигуками, тримаючи в руках пальмові гілки, зародився давним-давно в Єрусалимі.
За Біблією, саме цього дня, у 30-му році нашої ери, в Єрусалим в’їхав Спаситель, і все місцеве населення зустрічало Його з надією на швидке звільнення від римського ярма. Христос приїхав в місто верхи на віслюку, що на Сході означало мир (на коні в’їжджали завойовники). Його супроводжували вигуками: “Осанна синові Давидовому!” і вітали як месію, вистилаючи шлях Спасителя пальмовими гілками.
Відтак Вербну неділю відзначається православними християнами вже протягом 11 століть. Історія цього світлого свята описана у Святому Письмі.
У нас гілки пальми замінюють гілки верби – як найперша весняна зелень, символ пробудження природи і прихід весни. Багато народів вважали, що ця рослина може сприяти гарному врожаю, оскільки росте біля води.
Як ми святкуємо з’яву Господню
У Вербну неділю в церкві під час всеношної служби святять гілочки верби. За традицією, вербу потрібно нарізати напередодні, у Лазареву суботу, до світанку. Хто не встиг цього зробити, можна купити у тих, хто подбав про це, або отримати в подарунок. Воістину чудодійних властивостей вербові гілочки набувають не під час їх придбання, а після освячення.
Недалечко – червоне яєчко!
Після святкового Богослужіння віряни повертаються додому, сповнені весняних надій і з весняним букетом. По дорозі, зустрічаючи тих, хто не був на службі, вони жартівливо б’ють освяченою вербою, промовляючи:
Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.
Лоза б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля!
За народними звичаями, після Богослужіння, ще не заходячи до хати, треба посадити кілька гілок верби, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на потребу”. Решту освячених пухнастих гілочок несуть у будинок і ставлять біля ікон. На найвиднішому місці, біля іконостасу, букетик і має простояти весь рік як родинний оберіг. У народі вважали, що освячена верба має чудотворну цілющу силу, здатну позбавити людей і тварин від хвороб, виснаження, а будинок – від пожеж і повеней, інших катаклізмів.
Освячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами – це великий гріх. І викидати її теж не можна.
Що вітається у Вербну неділю
Оскільки все ще триває піст, велике свято Входження Господнього в Єрусалим святкується піднесено, але скромно, без бурхливих розваг. Родина збирається за спільним столом, на якому – пісні страви. Цього дня допускається риба і трохи червоного вина. Будь-які пісні страви: вареники, млинці, овочеві та грибні страви, запіканки і бабки, інші наїдки і напої (компоти, киселі, кваші, узвари тощо) треба готувати заздалегідь, у свято цього робити не можна. Потрібно постаратися відійти від суєти, зайнятися своїм духовним розвитком, присвятити час молитвам і спасенним бесідам, очиститися духовно, помолитися і підготуватися до Страсної седмиці.
Вербові базари
Традиція таких базарів бере свій початок ще з язичницьких часів. Вони передбачають пишні ярмарки, на яких можна придбати різні тематичні сувеніри, випічку, вироби рукоділля. Головним товаром в день свята є букет з освячених у храмі гілочок верби, до яких прив’язані красиві паперові ангелики, яких здавна назвали вербними херувимами.
Магія Вербного дня
У народі збереглися і дивні, але водночас світлі традиції Вербної неділі. Кажуть, що вона настільки наповнена гарною енергетикою, що в цей день здійснюються всі потаємні мрії і бажання. Так, наприклад, якщо у Вербну неділю задумати кохану людину, то він (вона) у цей день з’явиться.
А якщо зранку в неділю вбити в стіну кілочок з верби, це позбавить людину від страхів.
Що не можна робити на Вербну неділю
Як і в будь-яке велике свято, цього дня не можна працювати. Не вітається навіть рукоділля – не можна шити, вишивати, в’язати.
Проте у цей день добре садити або пересаджували кімнатні квіти. Наші предки були впевнені, що ці рослини принесуть багатство і благополуччя. За ними старанно доглядали, адже якщо квітка протягом місяця після Вербної неділі зів’яне – будеш жити в бідності. Особливу увагу приділяють товстолистим рослинам, приміром, грошовому дереву.
Як кажуть: прикметі вір – але перевір. Якраз з’явилася нагода перевірити.
За деякими прикметами, у Вербну неділю не можна розчісуватися, щоб здоров’я не пролетіло крізь зубчики гребінця.
На городі верба рясна!
З давніх-давен в Україні з пошаною ставилися до верби. Разом з калиною – це наш символ: “Без верби і калини нема України!”.
Стародавні вірування наділяли її чудодійною силою. Вербу садили біля колодязів: вважалося, що вона очищає воду. Верба символізувала родючість і жіноче начало: “Як в городі верба рясна, то на дворі дівка красна”.
Вербові секрети:
- Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей – щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.
- Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви, на щастя молоді: якщо верба прийметься – дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться.
- Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була.
- Вербою в давнину відводили грозові хмари – махали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.
- Свячені вербові котики кидали в кашу, щоб сповнитися весняної енергії на цілий рік.
- З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.
- Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.
Які прикмети у природи на Вербну неділю
- Відсутність заморозків на Вербну неділю – на багатий урожай фруктів.
- Сонячна і безвітряна погода у цей особливий день обіцяє тепле літо.
- Вітер, який дме в такий день, буде супроводжувати все літо.
- Якщо ж іде дощ – чекай багатого врожаю.
Ці повір’я, звичаї та прикмети зародилися багато століть тому, вони додавали віри і сили нашим пращурам. Вірити в них чи ні – вирішувати кожному, як і те, як зустрічати Вхід Господній у Єрусалим. Головне у цей день, як і в інші, людині, яка вірить у перемогу життя над смертю, дарувати світові світло і добро, уникати недобрих вчинків і помислів. Миру і спокою в душі кожного вірянина!
