42-й мотобат: кістка в горлі ворогів, форпост, що захищає Південь…

Дата: 24.01.2017
Автор:

У Широкиному не залишилося нічого, крім зруйнованих обстрілами будинків. Ми сидимо в одному з них і п’ємо каву з бійцями 42 батальйону, поглядаючи на годинники. До сутінків нам треба звідси виїхати, тому що потім почнуться обстріли, і ворог знову буде класти міни по всій території села.

Окупанти щодня обстрілюють позиції наших військ з мінометів і гранатометів, проводячи періодичну ротацію своїх підрозділів. Працюють тут і російські саперні групи. Вони прибувають з Ростова, ставлять вночі мінні загородження і потім вертаються на російську територію. На такій російській міні загинув і наш земляк молодший сержант морської піхоти Сергій Сонько із Станіслава та ще двоє бійців, які вийшли з ним на розвідку.

Але вдень тут буває тихо, і є можливість підвезти бійцям запчастини і маскхалати, і капелан Сергій Чудинович може провести коротку службу на передку, а потім можна розташуватися біля буржуйки і піти каву із залізних пекучих кружок, і навіть грати на гітарі, ніби немає війни.

Але війна триває вже третій рік. І Широкине третій рік залишається однією з найбільш гарячих точок на лінії фронту. Сьогодні це форпост, який закриває ворогові шлях на Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і Херсон. І тримають цей рубіж прості українські хлопц, яких вже добре знаєш: Артем вчора зробив пропозицію своїй дівчині, у Діми вдома хвилюється мама, а Петрович щотижня отримує листи з малюнками від своїх онуків. А тому, читаючи по поверненню з передової зведення АТО, напружуєшся і набираєш номер телефону: “Як ви там, пацани?”. “Нормально, тримаємося” – чуєш голос в трубці, і вже по голосу розумієш чи справді все нормально.

Звичайні хлопці боронять сьогодні Україну, але ворог перед ними безсилий, тому що українці захищають рідну землю і готові боротися до останнього. Прийде час і наші бійці звільнять Новоазовськ і Дебальцеве, Донецьк і Луганськ. І першими в ці міста ввійдуть підрозділи мотопіхоти, серед яких буде і цей 42-й батальйон!

Тримайтесь, хлопці! Ми вам винні, і ще довго маємо повертати свої борги…

Ростислав СУПРУНОВ, фото автора (с. Широкине, сектор “М”)

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags:



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 10 від листопад 2024

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2024’.Вільне Козацтво Холодного Яру