"Художник" і Ангеліна - "Чорне сонце" про них і про таких як вони - молодих, веселих і затято-патріотичних...
У неділю, 27 вересня, коли стара Європа чекала на появу в небі ефекту «кривавого Місяця» – явища, коли тінь Землі кидає червонуватий блиск на “збільшений” Місяць, - в українському Маріуполі понад усе чекали на «Чорне сонце» – презентацію нової книги Василя Шкляра – про сучасних козаків славного українського полку «Азов»…
Зала драмтеатру, де проходила презентація, зібрала далеко не всіх бійців, що стали героями цієї книги. «Азов» перебуває у стані постійних бойових навчань, тож частина воїнів отримає свої книги вже у «располазі»-таборі чи й взагалі десь на броні танка у приазовських степах…
Виступаючи зі сцени театру, Василь Шкляр підкреслив, що місце презентації – знакове, бо саме до цього театру зазирнув якось головний герой книги «Маляр» (у житті позивний – «Художник») і переконливо попросив директора «відрихтувати» репертуар в бік української тематики. Невдовзі тут вже демонструвався спектакль «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка…
Шкляр теж був переконливим у своєму виступі, промовляв потужно, цитатами зі своїх «Чорного Ворона» і «Чорного сонця» проводячи паралель між визвольною боротьбою з різницею в часі у століття та повною аналогією щодо умов цієї боротьби і українських ворогів одвічних…
Письменникову промову продовжив головний герой книги, від імені якого у ній йде розповідь – позивний «Художник» . Говорив запально й весело, сипав влучними цитатами з Котляревського, а наостанок промови на його «Слава Україні!» зала відповіла гучним «Героям слава!»
Запросив письменник до слова і присутніх в залі гостей з рідної Шкляреві Черкащини – народного депутат а Олега Петренка (у полку «Азов» – позивний «Сіті») та головного редактора газети «Козацький край» Олег Островський (у батальйоні «Айдар» – позивний «Воля»). До речі, саме Олег Петренко організував пошук коштів на першу тисячу книг «Чорне сонце», які тепер розійшлися між бійцями.
Далі була затяжна автограф-сесія, коли до зали зазирали навіть цивільні маріупольці. Старенька бабуся, попросивши у бійців книгу і підійшовши до письменника за автографом, розчулено мовила: «Спасібо вам, роднєнькіє! А кнігу подпішітє для Валєнтіни Пєтровни». Говорила у даному разі на «південному діалекті української мови», за веселим визначенням «Маляра» у книзі та його прототипа «Художника» у реальному житті. Забравши книгу, бабуся раптом урочисто проголосила: «А ето – Вам!» і поклала на стіл письменникові… цукерку. Не було ні схожим на рекламу продукції фабрик сучасного президента, ні на «піар-акцію» президента колишнього на параді у Москві – цукерка була дещо наївним, проте щирим проявом вдячності письменникові за те, що він «підсолодив» життя прифронтового міста…
Творчий вечір у Маріуполі видався на славу – далі «Чорне сонце» покотилося у напрямку столиці, бо саме в Києві наступна презентація думи про братів азовських – буде це 29 вересня у “Майстер Класі” на вулиці Лаврській, 16 – о 19-й год. Письменник і його книга чекають у гості справжніх патріотів України!
Петро ДОБРО, фоторепортаж Андрія КРАВЦЯ
