Учасники вшанувань - біля щойно встановленого "петлюрівського" хреста на могилі козака Армії УНР Спиридона
21 липня Благодійний фонд «Героїка» відкрив одразу два пам’ятних знаки на території Дніпропетровської області, присвячених воїнам Армії Української Народної Республіки: меморіальну дошку сотнику Никифору Авраменку та пам’ятник на могилі козака Спиридона Тропка.
Цитуємо офіційне повідомлення, надіслане на адесу “Козацького краю” з цього приводу Благодійною ініціативою “Героїка”:
“Урочисті заходи розпочались у місті Верхньодніпровськ. Тут, в рамках відзначення 120-ліття з дня народження та 40-ліття з дня смерті сотника Армії УНР Никифора Авраменка, було відкрито пам’ятну дошку на будинку парафії Апостола Андрія Первозванного УПЦ КП по вулиці Дедишко, 2.
Вшанувати легендарного бійця прибули не лише мешканці Верхньодніпровська, але й гості з Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької, Київської, Черкаської областей, міста Києва та українці з Польщі. Галина Авраменко, рідна донька сотника, яка мешкає у Познані, передала до Верхньодніпровська землю з могили батька. Ця земля, в пам’ять про Авраменка, була розсипана над клумбою з квітами, що на подвір’ї церкви.
Панотець УПЦ КП Дмитро Гедз, разом зі своєю громадою, підготував концерт хористів, які співали народних та стрілецьких пісень. В пам’ять про загиблих бійців Армії УНР лунала молитва, мешканців та гостей міста було запрошено до поминального столу.
Вшанувати Никифора Авраменка не прибули представники місцевої влади, проігнорувавши запрошення організаторів. Натомість урочисту подію відвідали численні нащадки сотника із Запоріжжя та Кіровограда.
Того ж дня у сусідньому з Верхньодніпровськом селі Дніпровокам’янка Благодійний фонд «Героїка» відкрив пам’ятник на могилі козака Армії УНР Спиридона Тропка.
Цей воїн загинув 16 грудня 1918 р. в бою з махновцям за місто Катеринослав (тепер Дніпропетровськ). Невдовзі після бою тіло козака доправили до рідного села, де й поховали із великими почестями. За радянських часів могила дивом збереглись завдяки місцевому селянину Василю Сідаку, який зберіг місце поховання воїна. Спогади родини Сідаків зібрав краєзнавець Сергій Злючий. У 2013 році науковець Олег Репан віднайшов у фондах Державного архіву Дніпропетровської області відомості про смерть та похорон Спиридона Тропка, за якими вдалось встановити точну дату загибелі козака. Завдячуючи допомозі жертводавців та численних волонтерів: представників Верхньодніпровського козацтва і січеславських свободівців – на могилі бійця вдалось встановити петлюрівський хрест. Урочисте освячення пам’ятника здійснив отець Сергій Окунєв з УПЦ КП.
«Своєю діяльністю ми прагнемо донести до людей не лише історичну правду. Те, на скільки сучасна влада зневажає національних героїв України, боїться пам’яті про збройні чини нашого війська, – є показовим для громадськості. Допоки українці цуратимуться тих, хто поставив на перше місце Батьківщину, а не гроші і маєтки – доти ми заслужено житимемо в державі безправ’я та свавілля», – поділився своїми враженнями керівник Благодійного фонду «Героїка» Павло Подобєд.
Історична довідка
Авраменко Никифор Антонович (1893–1973) — сотник Армії УНР.
Народився у м. Верхньодніпровськ Катеринославської губернії. Закінчив Миколаївське інженерне училище (1916). Брав участь у Першій світовій війні, був нагороджений відзнакою Святого Георгія IV ступеня. Останнє звання у російській армії — прапорщик.
З листопада 1917 р. служив у військах Центральної Ради. З 09.02.1918 р. — комендант штабу Окремого Запорізького загону (згодом — бригади та дивізії). З 17.11.1918 р. — комендант штабу Лівобережного фронту під командуванням П. Болбочана. З 22.01.1919 р. — комендант штабу Запорізького корпусу (з 15.05.1919 р. — групи) Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, згодом — старшина штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. У серпні 1920 р. у боях з червоними був поранений у праву руку.
На еміграції жив у Польщі. Автор «Споминів Запорожця» (Київ, 2007).
Тропко Спиридон Іванович (1895 – 16.12.1918) – козак Армії УНР.
Народився у селі Дніпровокам’янка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. Учасник боїв за Катеринослав, загинув у збройній сутичці із махновцями. Похований у рідному селі”.
