В’ячеслав Чорновіл – засновник Народного руху України, борець за волю і державність України. Переслідуваний КДБ, в 1958 році він виїжджає у Жданов. Він був радянським дисидентом і яскравим журналістом, статті якого довгий час забороняли. Працював на телебаченні у Львові, а потім поїхав до Вишгорода, де працював на будівництві Київської ГЕС. 4 вересня 1965 Чорновіл, Стус і Дзюба відкрито виступають проти арештів української “антирадянської”інтелігенції. І в 1967 році Чорновола вперше заарештовують, 6 років у колонії суворого режиму він провів за книгу «Лихо з розуму», де критикує шістдесятників. У 1969 році його достроково звільняють. У 1970 році Чорновіл починає підпільне видавництво журналу «Український вісник», який розсекречують через 2 роки і знов його заарештовують. Вийшовши з в’язниці в 1978 році, Чорновіл вступив в Українську Гельсінську групу. У 1980 році його ще раз арештовують на 3 роки, а випустивши, не дозволили повертатися в Україну до 1985 року. Після цього починається політична стезя – 10 вересня 1989 рік – створення Чорноволом «Народного Руху України за Перебудову» (пізніше Народний рух України, НРУ). Чорновіл від цієї партії тричі ставав народним депутатом (у 1990, 1994, 1998 роках), займаючи різні посади в Комітетах Верховної Ради України. Також в 1991 році його обрали Гетьманом Українського Козацтва. А на перших президентських виборах він зайняв друге місце. У 1995 році В’ячеслав Чорновіл став членом української делегації в Парламентській Ассамблеї Ради Європи (ПАРЄ). І до кінця днів залишався на службі в цій організації.
Загадково загинув в автокатастрофі 25 березня 1999 року – автомобіль Чорновола зіткнувся з КАМАЗом на автостраді Бориспіль – Золотоноша.
царство небесне.