Рівно 90 років тому чекісти відзвітували про вбивство легендарного холодноярського отамана Чорного Ворона, Але жодним чином не змогли підтвердити свій «подвиг». Через майже століття Чорний Ворон повернувся до українців завдяки знаменитій однойменній книзі Василя Шкляра…
Насправді Чорного Ворона (Лебединського) звали Іван Якович Черноусов. Народився отаман Звенигородщини і Холодного Яру поблизу Товмача сучасного Шполянського району Черкащини. За оцінкою ворога, Чорний Ворон – “непримиримо хитрый враг”. 1921 року загін добре озброєних 150 піших і 25 кінних з 1 кулеметом діяв у Черкаському, Чигиринському повітах, зокрема в Холодному Яру та лісі Чута, а також на Звенигородщині, в Лебединських та Шполянських лісах, у районі сіл Товмач і Водяне, Виноградського монастиря, Мліїва, м. Городища, Білозір’я, м. Сміли…
На думку деяких дослідників, на цьому фото - отаман Чорний Ворон
В 1922 р. Лебединський полк Чорного Ворона входив до складу Холодноярської організації. На той час Холодноярська організація під проводом Ларіона Завгороднього нараховувала три полки, їхні отамани (Чорний Ворон, Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало) фактично були заступниками голови, а оскільки 29 вересня 1922 р. чекісти заарештували Л. Завгороднього, М. Голика-Залізняка і Д. Гупала, то керівником Холодноярської організації (ніким не обраним) став de facto Чорний Ворон. У 1922 р. він оперував у районі Знам’янки, Білозір’я, Товмача, Шестаківки, Єлисаветграда, Златополя і безпосередньо в Холодному Яру. Сексот так описував його: “Чорний Ворон – высокого роста, черная длинная борода, длинные волосы до плеч, глаза черные, выражение лица суворое, серьезное, политически грамотен, сын крестьянина, одет в защитном, пишет стихи и украинские песни, называет себя поетом” .
В оперативному зведенні Кременчуцького штабу ЧОН за 8 листопада 1922 р. зазначається, що Чорний Ворон вбитий 29 жовтня 1922 р. біля с. Москаленки в25 км від Сміли, а тіло його буцімто опізнали селяни й “амністовані бандити”, але насправді то був один із козаків Чорного Ворона. Пізніше у “Доповіді про політичний стан Черкаського округу з 1926 р.” стверджується, що загін Чорного Ворона “ліквідований 6 червня 1925 р.” .І знову – жодного доказу його загибелі…
За матеріалами книги Романа КОВАЛЯ «Повернення отаманів Гайдамацького краю»
