95 років тому завершився Перший з’їзд Вільного козацтва у Чигирині

Дата: 20.10.2012
Автор:

Учасники першого з’їзду Вільного козацтва у Чигирині. Жовтень 1917 року.

Перший з’їзд Вільного козацтва закінчився 20 жовтня 1917 року в колишній гетьманській столиці Чигирині, у той час – містечку Київської губернії. Тривав п’ять днів. “У історичних одежах з кривими шаблями й пістолями за поясом”, – описував учасників делегат Яків Водяний…

Вони представляли інтереси 60 тис. козаків. Їхній рух зародився як місцева самооборона, коли під кінець Першої світової війни, за влади Тимчасового уряду Росії, розвелося багато мародерів. Проти них – “для оборони вольностей українського народу та охорони ладу” – по селах і почали об’єднуватися в загони місцеві чоловіки. Називали себе “вільним козацтвом”.

Перші організувалися селяни Звенигородського повіту Київської губернії, теперішньої Черкащини. Із березня 1917-го там заправляв 35-річний Никодим Смоктій із села Гусакове. До свого загону із 240 осіб брав повнолітніх українців. Умова: щоб були “поступовими, тихими, примірними й дотепними членами громади”. Незабаром рух Вільного козацтва набрав всеукраїнського масштабу. Постала потреба надати йому організованого характеру й обрати загальне керівництво.

Від Центральної Ради на з’їзд послали Івана Полтавця-Остряницю із Генерального військового комітету. Він хотів, щоб з’їзд відбувся за давнім козацьким звичаєм. “У Чигирині не знайшлось помешкання, яке вмістило б прибулих, а тому нарада відбулася на майдані біля собору, – писав селянин Демид Гулай. – Поміст, де мала бути нарада, козаки оточили великим колом. Поряд стояли старі гості з Дону й Кубані. Перед ними майорів отаманський бунчук та запорізький малиновий прапор”. Троє найстарших учасників із помосту називали вакансії. Натовп у відповідь мав викрикувати кандидата.

- Остряниця! Остряниця! Слава! – вигукували козаки та вкрили його прапорами.

Він двічі відмовився та запропонував вибрати головним отаманом командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського, а почесним – свого “шефа” – голову Центральної Ради Михайла Грушевського. Їхні кандидатури прийняли одноголосно. Самого Остряницю обрали наказним військовим отаманом.

“Надіславши подячну телеграму, я сказав Полтавцеві, щоб він поки що всім заправляв сам”, – відмежовувався тоді генерал Скоропадський від присвоєного йому звання. За півроку союзне німецьке командування наказало розформувати всі загони Вільного козацтва. Після розгону Центральної Ради генерал Скоропадський став гетьманом України, а Полтавець-Остряниця – його правою рукою.

 

За матеріалами Gazeta.ua

 

 

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 1 від червень 2022

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2023’.Вільне Козацтво Холодного Яру