Українці в українському Криму вимагають для рідної мови статусу… регіональної

Дата: 16.08.2012
Автор:

Російська не стала регіональною мовою в Криму – поки що. Парламент автономії на позачерговій сесії відклав це питання до 10-го жовтня. До того часу Рада міністрів Криму має підготувати пропозиції щодо співіснування мов на півострові, розповідає 5 канал.

“Меншістю в меншості” називають себе україномовні мешканці Криму. Кажуть: їх на півострові мало, проте більше ніж 10 відсотків. Тому наполягають на наданні українській мові статусу регіональної.

Володимир Притула, голова комітету з моніторингу свободи преси в Криму:“Державний статус української мови нічого не дає українцям Криму. Наші інтереси ігноруються, права ущемлюються, утискуються. Українці Криму, україномовне населення дискримінується в Криму. Саме тому ми вважаємо, що статус регіональної мови дасть більше прав, ніж статус державної мови”.

Під вимогою підписалися представники 9-ти громадських організацій автономії. Запевняють: у цьому питанні немає жодної політики, їх хвилює лише захист і фінансова підтримка української мови, культури та освіти.

Павло Власенко, голова сімферопольської міської організації Товариство “Просвіта” ім. Шевченка: У нас всього 1 українська школа, декілька там класів в школах, дитячого садочка – ні єдиного, видання «Кримська світлиця» ледь дихає. Українські громадські організації типу “Просвіти” не фінансуються зовсім”.

Своє звернення принесли кримським депутатам. Однак ті заявили – українська мова додаткових преференцій не потребує.

Григорій Іоффе, заст. голови ВР АРК (фр. «Регіони Криму»): “Я не буду говорить о юридической стороне вопроса. Она всем понятна. Украинский язык является государственным, поэтому не нуждается ни в каком другом статусе. И этот закон, где через каждые 2 слова упоминается украинский язык, ничем украинскому языку не грозит”.

Кримський прем’єр уже впевнений: застосування російської на півострові розшириться. Анатолій Могильов, прем’єр-міністр АРК: На русском языке будет производиться дубляж фильмов, печататься аннотации к лекарствам, бланки всех учреждений, в том числе и коммунальных, которые в настоящее время печатаются на украинском языке“.

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , ,



2 Відповіді на Українці в українському Криму вимагають для рідної мови статусу… регіональної

  1. Сергій на 21.08.2012 из 23:52

    “На этом Крымском острове, который по окружности составляет семьсот семьдесят шесть миль, находится тысяча шестьсот деревень и шесть тысяч отаров, то есть чифтликов. Из всех деревень выходит всего сто тысяч воинов, а из отаров – двадцать шесть тысяч воинов. В походы идёт сорок тысяч, а если хан пожелает, в бой идёт восемьдесят тысяч татар, за исключением тех, кто остаётся в Крыму. Потому что в самом Крыму находится четыре раза по сто тысяч пленных казаков, четыре раза по сто тысяч казачьих жён и три раза по сто тысяч их сыновей и дочерей, которых они зовут «копна». И ещё там есть двадцать тысяч греческих, армянских и иудейских неверных. А франкских и мадьярских христиан нет. Из-за того, что в Крыму столько пленных казаков, все военные отряды не ведут в поход. Только хан ходит в поход с восьмьюдесятью тысячами воинов, не имеющими другой веры, кроме истинной. Он мстит всему Кяфиристану и толпами уводит их детей на Крымский остров, откуда их увозят по другим странам.”

    “Богачи и нищие, старики и молодцы устроили кенгеш и обратились к хану с такими словами:

    «По закону Чингиз-хана следует: так как оборот небесной тверди совершается за тридцать лет, в завершении этих тридцати лет каждый хан, кто бы он ни был, получает по одному червонному алтуну с головы невольника, находящегося в Крыму. Это наш закон. Начало этого тридцатилетия выпало на время восхождения этого хана. Так как он имеет долг перед османцами, пусть получит по пять курушей за голову невольника».

    По этому правилу и закону был издан указ: переписать подушно в двадцать четырёх кадиликах Крымского острова всех рабов-невольников. Получилось четыре раза по сто тысяч пленных казаков.

    Действительно, крымского войска, хоть тресни, больше восьмидесяти семи тысяч не соберёшь. Есть также еще сто тысяч людей из мухаммеданской общины. Но есть также четыре раза по сто тысяч казацких рабов. Если бы – упаси Бог! – такое число неверных казаков подняли бунт и восстание, они весь Крымский остров перевернули бы вверх дном. Но по чудесному промыслу Мухаммеда-Избранника они совершенно не способны бунтовать.

    Почтенный хан даровал мирзам и отрядам воинов дань со ста тысяч невольников из четырёх раз по сто тысяч. Дань с других ста тысяч невольников он пожаловал карачеям и капу-кулу. Дани с третьих ста тысяч пошли на шахский подарок имамам, хатипам, учёным, праведникам, шейхам и суфиям. Себе он оставил дань с последних ста тысяч невольников. Из них дань с пятидесяти тысяч он подарил своим жёнам и дочерям, госпожам и аталыкам, своим товарищам, от-агам, ханским казакдашам.”

    http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Celebi2/text65.phtml

  2. Сергій на 21.08.2012 из 23:53

    “В 1666-1667 рр. відбувся черговий перепис населення Криму (за волею Чингіз-хана, його мали робити кожних 30 років). Тоді Кримське ханство складалось з 24 судових повітів (казаликів). Поділялось населення на три групи: повноправні мусульмани, православні піддані – робітники мусульман іменовані козаками (українці) та рай’я (з тур. – скотина, бидло, як визначалось податкове немусульманське населення), оподатковані піддані релігійні спільноти (євреї, караїми, вірмени, греки). Кількість мусульманів складала 187 тис душ, українців 920 тис душ, а рай’я – 20 тис душ. Таким чином, українці становили чотири п’ятих населення Криму. Ці відомості викладені в книзі турецького мандрівника Евлія Челебі “Книга подорожей”, написаній ним в XVII ст.”

    http://referatu.net.ua/newreferats/17/188236

Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 4 від квітень 2024

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2024’.Вільне Козацтво Холодного Яру