Перший військовий з їзд був скликаний з ініціативи Українського Військового Організаційного Комітету (голова – полк. Глинський) для координації дій українського військового руху. Відбувся 5-8 (за ін. даними 5-10) травня1917 року у Києві. На з’їзд прибуло понад 700 делегатів, які представляли 1.580.702 українських вояків. Відкрив з’їзд голова Української Центральної Ради М. Грушевський. До складу президії було обрано С.Петлюру, М.Міхновського, В.Винниченка, Ю.Капкана, С. Письменного. В центрі уваги з’їзду були питання загальнополітичного характеру. Делегати з’їзду поставили вимогу, щоб Тимчасовий уряд і Петроградська Рада негайно оголосила окремим актом принцип національно-територіальної автономії України і призначила міністра у справах України. З’їзд визнав Українську Центральну Раду “єдиним компетентним органом, призваним рішати всі справи, що стосуються цілої України” З’їзд розглянув питання про ставлення до війни та про загальні принципи створення національної армії. Під впливом демагогічних заяв В.Винниченка було відхилено пропозицію М.Міхновського про встановлення збройним шляхом соборної самостійної Української держави. З’їзд прийняв нав’язану прихильниками соціалістичної орієнтації резолюцію, в якій закликав воюючі сторони до встановлення миру без анексій і контрибуцій і, фактично, заперечував необхідність створення регулярної української армії. В резолюції зазначалося, що “… постійне військо як знаряддя панування буржуазних класів не відповідає змаганням народу…”. З’їзд розглянув також питання про зміцнення дисципліни у військових частинах та боротьбу з дезертирством, про запровадження викладання на українській мові в усіх цивільних і військових навчальних закладах.
