
У серпні 1914 року, коли Федір Боржинський повертався до рідної Іркутської козацької сотні із розві-дувальної місії в Монголії і Китаї, він уже мав високий дворянський титул барона – “за особливі заслуги перед урядами Монголії та Російської імперії”. Проте 35-річний офіцер із хвацькими вусами у всіх анкетах у графі “походження” продовжував писати “з селян Уманського...