Нещодавно завершила роботу етнографічна експедиція Музею історії сільського господарства Волині – скансен в північно-західні райони краю. В результаті етнографічних розвідок, проведених раніше, в с. Острів’я Шацького району було виявлено незвичайну хату, яка ще з далеку вражала своєю зовнішньою оригінальністю. Обстеживши її, науковці не помилилися: невелика дерев’яна хата була побудована і освячена у 1804 році! Вона навіть старша за «курну» хату, що експонується у музеї в експозиції просто неба «Козацький зимівник», що в селищі Рокині Луцького району. Хата, яка приймала, мабуть, і наполеонівських вояків, які поверталися з-під Москви, і царських чиновників, і солдатів I-ї та II-ї світових воїн. Оригінальна піч надзвичайної конструкції обігрівала обійстя, де було тепло і затишно.
Йшли роки. Господарі відійшли до духів своїх предків. Понад десять років стояла сиротою стара оселя на краю села. Вона була б пропала та знищена, якби не працівники Музею історії сільського господарства Волині-скансен. В одній із етнографічних розвідок її було виявлено, зафіксовано і взято на облік, як унікальну пам’ятку народної архітектури початку ХІХ століття. А вже в цьому році дирекцією Музею було організовано етнографічну експедицію по рятуванню унікальної архітектурної споруди. Як малу дитину, кожен брус реставратори з надзвичайною обережністю демонтували і складали, відмічаючи та нумеруючи фарбою сторони стін.
Тепер уже в розібраному вигляді вона зберігається на території Музею. Після детального обстеження і проведення експертної оцінки фахівців, вона знову воскресне весною і стане ще одним унікальним експонатом експозиції просто неба. В ній планується облаштувати музей гончарства. А місцева телестудія «Аверс» підготує до того часу, окремий відео-фільм про оригінальну пам’ятку народної архітектури та про те село, яке донесло до наших часів минулу історію і традиції житлового будівництва.
Музей звертається до меценатів, благодійників і всіх небайдужих патріотів рідного краю, взяти участь у реставраційних роботах по рятуванню пам’ятки народної архітектури. За кожну збережену крихту нашої історії в майбутньому подякують нам нащадки.
Олександр СЕРЕДЮК, директор музею, доктор філософії, член Національної спілки краєзнавців України – спеціально для “Козацького краю”
