Керамічна посудина зі скарбом - до того, як з неї дістали золоті й перламутрові прикраси, заховані більше 300 років тому...
Незважаючи на важкі умови військового часу, Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України продовжує здійснювати охоронні археологічні дослідження та супроводжувати вітчизняне будівництво, – в ході робіт на території давнього міста у Білій Церкві на Київщині виявлено та вже досліджено низка об’єктів давньоруського та козацького часів, знайдено велику кількість яскравих та різноманітних артефактів.
Але справжньою науковою сенсацією став унікальний скарб золотих прикрас, знайдений в культурних нашаруваннях XVII—XVIII століть і, скоріше за все, пов’язаний з буремними історичними подіями часів Гетьманщини. Скарб складається з 12 золотих предметів загальною вагою близько 28 грам та перламутрового бісеру, які були сховані у невеличкій керамічний посудині. 
Скарб часів Гетьманщини — вкрай рідкісна знахідка, яка має велике наукове та суспільне значення. Вона ілюструє значний розвиток матеріальної культури населення України, підкреслює високий рівень ювелірного мистецтва Козацької держави. Всі знайдені предмети передані на зберігання до фондів Археологічного музею ІА НАН України і, безперечно, прикрасять його експозицію в майбутньому.
Знахідка скарбу ще раз демонструє важливість фахових охоронних археологічних досліджень під час будь-яких будівельних робіт у межах історичних міст — наш обов’язок відповідно до Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, який, на превеликий жаль, не завжди виконується. Факт виявлення подібних артефактів також добре ілюструє основну мету археології як суспільно важливої науки.
“На відміну від грабіжників-металодетектористів, робота археолога дозволяє не лише отримати конкретні унікальні речі (які передаються до експозицій Державних музеїв, а не потрапляють до приватних колекцій), але й реконструювати наше минуле — відкрити нові сторінки нашої історії, що є вкрай важливим для формування Нації та розуміння нашого місця в загальній історії Європи”, – зазначає Інститут археології НАН України на своїй сторінці у Facebook.
