У Києві 18 листопада презентували перше аналітичне видання про масштабну війну Росії проти України “Над прірвою. 200 днів російської війни”, співавторами якого стали академік, перший віцепрезидент Національної академії наук України Володимир Горбулін та директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, уродженець Черкас Валентин Бадрак.
Презентація видання відбулася у національному інформаційному агентстві України “Укрінформ”.
Як зазначив Горбулін, на момент 1 квітня 2022 року стало можливим підбити підсумки першого етапу російської війни: “Доводиться говорити, що Путін уже програв свою військову битву біля Києва. По-друге, він не зміг внести розкол у ЄС та НАТО. Після ми почали думати, що буде далі. Це непроста війна, вона не завершиться завтра чи післязавтра. Тому потрібно шукати можливості не просто характеризувати події, а й створювати хоча б якісь риси майбутнього. Потрібно шукати кроки, які допомогли б не лише вижити Україні, а й розвиватися після війни…”
За словами Валентина Бадрака, у книзі порушено декілька важливих тем, зокрема “чому Україна увійшла у війну неготовою; чому західні партнери загальмували передання Україні зброї та штучно гальмують контрнаступ ЗСУ; як здійснюється управління війною; що робити після завершення гарячої фази війни”.
Водночас він висловив упевненість у тому, що видання матиме велику цінність насамперед для самих українців.
“Це дуже важливо для нас, тому що ми постійно бачимо, як українці користуються іноземною аналітикою, а вона не така проста. Якщо йдеться про Інститут вивчення війни, то це структура, яка користується тією самою українською аналітикою, але вона в іноземному обрамленні. “І, як не дивно, довіри виходить більше до іноземних інституцій, ніж до національних розроблень. Але часто іноземна аналітика буває провокаційною, і ми маємо рефлексувати на такі речі”, – заявив Бадрак, навівши декілька таких прикладів із іноземних джерел.
За словами першого віцепрезидента Національної академії наук, у книзі також відображено пропозиції та умови, за яких Україна могла б гарантувати власну безпеку без активного залучення іноземних партнерів, зокрема у сфері роботи військової промисловості та покращення характеристик національного озброєння.
