Це один з тих пам’ятників, де зупиняються всі ті, кому не байдужа історія свого краю. Але не кожен знає історію створення цього монументу і звідки на ньому взявся двоголовий орел…
Цей бій 15 лютого 1920 року під мурами старовинного Свято-Успенського собору та на кризі річки Золотоношки став фактично крайньою точкою Першого зимового походу. Наступного дня війська Армії УНР отримали наказ покинути Лівобережжя і відвернути на захід – місію переможного походу було виконано…
У тому бою біля стін собору комполку «чорних» Петро Дяченко мав коротку «персональну дуель» з комісаром червоних – командири ворогуючих сторін вистрілили практично водночас, при цьому комісар загинув, а полковник чорних запорожців отримав поранення. В цей час підоспіли ординарці Дяченка – під їхніми шаблями більшовики почали втікати через річку Золотоношку.
Ось як писав про це полковник Дяченко: «На льоду, ковзаючи, почали падати, і я з ординарцями мав можливість зробити показову стрілянину по рухомих цілях. Нахабний відділ був перебитий до одного.Половина міста по річку була в наших руках, а друга – в большевиків. Наступати в пішому ладі, і то в лоб, я не хотів, а в кінному ладі не міг, бо вислані патрулі не могли вишукати переходу через річку, яка розлилась і замерзла. Протримавши свою половину міста до вечора, полк вирушив назад у с. Деньги… Полк мав втрати: чотирьох козаків убитими, трьох поранених та 9 поранених коней. Ворог зазнав до 100 чоловік втрат».
2017 року тодішній голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко підтримав ідею встановлення пам’ятника на місці переможного бою у Золотоноші, у якому українці здобули блискучу перемогу над московськими більшовиками. Роботу виконав відомий черкаський скульптор Іван Фізер (на жаль, його вже немає серед живих). Майстер зобразив ворога «чорних запорожців» у вигляді напівзмія – напіворла двоголового, як символ одвічного прагнення наших далеко не мирних сусідів до вторгнення на землю України. А заодно – як символ того, що ворог завжди отримає належний опір…
