Підтриманий Українським культурним фондом проект «Трахтемирів-DIGITAL», який нині наближається до завершення, власне тому так і названий, бо задумувався до реалізації з використанням цифрових технологій – для розробки 3D-моделі поверхні землі в межах Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів». Втім, поки дійшло до використання технологій ХХІ століття, учасники проєкту встигли вдосталь пожити у похідних умовах, вирушати у піші експедиції через увесь Трахтемирівський півострів і занурюватися в епоху давно минулих століть…
Нинішньому етапу в житті заповідника передувало багато інших заходів, проведених у попередні роки з ініціативи директора ДІКЗ «Трахтемирів» Тараса Теліженка. Спочатку, ще влітку 2018 року, у Трахтемирові пройшов всеукраїнський художній пленер, який продовжився в Черкасах міжнародною науково-практичною конференцією «Трахтемирів: історія та сучасність». Потім, на Покрову – була потужна патріотична акція воїнів-ветеранів АТО на відкритті пам’ятного знака гетьману Сагайдачному і його козакам – в честь 400-річчя перемоги над московитами. Пам’ятник гетьману, як і відкритий майже водночас пам’ятний козацький хрест біля старовинного цвинтаря Трахтемирова освятив особисто Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, очільник всеукраїнської служби військових капеланів, а інформація про цю подію набула всеукраїнського розголосу у ЗМІ, які вітали вшанування слави української зброї і нашої давньої історії… Одразу по тому була участь заповідника у створенні спільного українсько-польського фільму «Загублені сліди історії», зі зйомками у Трахтемирові й Корсуні, у Черкасах і на Чигиринщині, у Варшаві та Кракові. І знову – всеукраїнський розголос у ЗМІ про цю подію…
- Так повелося, що журналісти завжди дружньо ставляться до новин від нашого заповідника, – розповідає директор ДІКЗ «Трахтемирів» Тарас Теліженко. – Власне, саме із співпраці зі ЗМІ ми й розпочинали свою діяльність, оскільки я переконаний: тільки те, що робиться відкрито й чесно, отримує всебічну допомогу. Ще задовго до перших реальних кроків у роботі ми зробили крок назустріч суспільству у віртуальному вимірі – так з’явилася сторінка заповідника у соцмережах, з оригінальними історичними розвідками, публікацією маловідомих фото- і архівних матеріалів, свідченнями очевидців минувшини і експертними оцінками науковців сучасності. Про кожну подію від ДІКЗ «Трахтемирів» і на сьогодні можна дізнаватися практично в режимі онлайн з нашої сторінки у Facebook, яка демонструє до 20 тисяч лише додаткових переглядів щомісяця, а окремі повідомлення з нашої сторінки отримують до сотні репостів!
Звісно ж, нинішній проєкт, завдяки підтримці Українського культурного фонду, став наймасштабнішим – застосувавши чи не першими в Україні LIDAR-технології та фотограмметрію, учасники «Трахтемирів-DIGITAL» виконали величезний масив робіт з оцифрування поверхні землі Трахтемирівського кута і створення 3D-моделі цієї поверхні.
- У нас відкрилися очі на те, наскільки багато можна зробити завдяки цим технологіям – результати перевершили всі наші очікування, – розповідає технічний директор проєкту Олег Бурячок. – Не описати жодними словами відчуття від того, коли після розшифровки зйомок бачиш, як промальовуються обриси старих археологічних розкопів на місці старовинних городищ і напрямки давно закинутих доріг… І коли виникає суперечка, щодо того, що виявлено у черговому квадраті зйомок: скіфський вал чи рештки під’їзду до мосту, знищеного ще після Першої світової війни – найбільше радієш якраз тому, що науковцям є навколо чого зчинити ті суперечки – коли перед ними вже лежать готові знімки…
- Багато чого з того, що виявлено, взагалі не потрапить на очі широкого загалу, – доповнює слова Олега Бурячка Тарас Теліженко, – з тих простих причин, щоб ними не скористалися так звані «чорні археологи». Ми ніколи не озвучимо привселюдно ні GPS-координати рукотворної печери, яка відноситься, швидше за все, до давньоруських часів, ні місцезнаходження кам’яної стели, текст на якій ще не розшифровано, як і не визначено датування пам’ятки… Але наукова спільнота отримає повний доступ до результатів усіх наших досліджень, а розшифровкою абсолютно усіх зйомок – переконаний, це ще принесе багато справжніх наукових відкриттів…
До речі, днями цікавою інформацією поділився давній друг Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів», київський історик і музейник. Він розповів, що не лише бачив свого часу СПРАВЖНІЙ хрест легендарного козака Мухи у Трахтемирові (ХV ст.), а не той, який зараз видають за «хрест Мухи» на попелищі, що залишилося від помістя сумнозвісного олігарха. Науковець заявив: він знає, де шукати нащадків того самого козака Мухи. А отже – заповідник знову отримує ниточку до нових розвідок і досліджень…
Фоторепортаж з експедицій проєкту Трахтемирів-DIGITAL - від Олега Бурячка. Більшість знімків зроблено у спекотні дні літа та у вересні-жовтні повного несподіванок і відкриттів 2020 року…
