Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» віднині має у своєму розпорядженні копію унікального «Відкритого листа» Імператорської археологічної комісії з наданням дозволу розкопок в околицях Трахтемирова навесні 1907 року. Про це повідомляє “Козацький край” з посиланням на інформацію ДІКЗ “Трахтемирів”.
Копію документу для ДІКЗ «Трахтемирів» надав відомий київський науковець Микола Миколайович Біляшівський – власне, цей «Відкритий лист» 112 років тому був виданий на ім’я його діда, Миколи Федотовича Біляшівського – археолога, якому завдячуємо розкопками літописного града Родень – на Княжій горі у межах сучасного Канева на Черкащині. Лист на розкопки в околицях Трахтемирова і Монастирка на Канівщині – за підписом Голови Археологічної комісії, Гофмейстера імператорського двору, любителя старовини графа Олександра Бобринського.
Окрім того, заповідник отримав у подарунок від Миколи Миколайовича ще й копію виданих 1910 року Художньо-промисливим музеєм Києва описів знайденого його дідом під час розкопок Зарубинецького монастиря на Трахтемирівському півострові. Ми ніколи вже не дізнаємося деталі того, що відбувалося у монастирському храмі в той день, коли туди увірвалися ординці, що прийшли зі Сходу. Вже не знатимемо, що було намальовано й написано на більшості фресок, уламки яких було знайдено під час розкопок 1907 року. Не знатимемо, як звали священика, кості якого знайшли з головним убором вищого церковного сановника, шитим із золотої парчі. Не дізнаємось, як між битим склом вітражів і розплавленим від вогню свинцем якогось посуду опинився залізний наконечник бойової стріли… Ба, навіть не можемо достеменно знати, чи тут же, в храмі були знайдені залізні булави та інша зброя, яка числиться в описах як та, що встигла побувати після розкопок у Імператорській комісії в Петербурзі, а вже звідти повернутися в Україну…
Зате достеменно знаємо, що у проведенні розкопок допомагав відомий меценат Олександр Терещенко. Схоже на те, що у черкаських дослідників, які за підтримки ДІКЗ «Трахтемирів» зараз займаються пошуком «Зарубинецького археологічного скарбу», є шанси виявити його в запасниках столичного Музею історії України, з керівництвом якого вже є попередні домовленості про спільні дослідження музейних документів.
Цікаво, зокрема, віднайти знайдені на розкопках літописного Заруба гральні кості, бабки та шашки – майстерно вирізьблені з кісток, вони мали зображення людей, тварин та міфічних істот – зокрема, лева з людською головою.
Зазираючи в минуле, можна спробувати спроектувати краще майбутнє…
