Генерал-хорунжий Володимир Сікевич
9 лютого 1918 року Центральна Рада підписала Берестейський договір, тим самим поставила себе у вкрай несприятливе становищі. Совєтська Росія поставила Українській Народній Республіці жорстокий ультиматум. Внаслідок цього велика частина українських земель була окупована більшовицькими військами. Український уряд мусив шукати підтримки центральних держав (Антанти), зокрема Німеччини і Австрії.
На Лівобережжі і Правобережжі спалахнула війна, у якій очевидна перевага була на боці союзницьких українсько-німецьких військ. Завдяки успішним діям наших частин, територія Слобожанщини була звільнена. Але наступ тривав далі.
6 квітня Запорозька дивізія Армія УНР зайняла Харків. 13 квітня відділи Кримської групи українського війська звільнили від більшовиків Лозову.
Донбас визволяла Донецька група, до якої входили 1 і 2 Запорозькі полки, 3 Гайдамацький Кіш, гарматний і інженерний полки Армії Української Народної Республіки.
Групою командував Володимир Васильович Сікевич (1870-1952), видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, командир 3-го Гайдамацького полку, генерал-хорунжий.
Керована им група 15 квітня після кривавого 12-годинного бою здобула Барвінкове, втративши при цьому 9 убитих, а 59 козаків було поранено.
17 квітня українське військо увійшло до Донбасу і здобула м. Слов’янск, а 18 квітня м. Бахмут (нині Артемівськ).
Далі військо наступало на Горлівку і селище Микитівку. 25 квітня група полковника Володимира Сікевича прийняла цілодобовий жорстокий бій з більшовиками біля т. зв. Циганського лісу, поблизу Микитівки та села Зайцеве (зараз це – територія Калинівського р-ну Горлівки), внаслідок чого наші частини здобули станцію та місто Горлівку важливий стратегічний осередок вугільної промисловості України. У цьому бою особливо відзначилася 6-та сотня пішого полку, на чолі з сотником Коваленком*.
Розбиті московсько-більшовицькі частини поспіхом відступали в напрямі Області Війська Донського. 1-й піший полк Коваленка дійшов аж до станції Колпакове, що на самому кордоні з Донщиною. На початок травня 1918 року майже вся територія України була звільнена від військ Советської Росії.
Горлівська битва фактично стала вирішальною для остаточного визволення території молодої Української Республіки від загарбників. Горлівка завжди була і залишається одним зі стратегічних промислових центрів Донбасу, події, що відбулися тут у 1918 році, стали вирішальними у подальшій долі України. Ключовою фігурою цих подій була визначна постать генерала-хорунжого Володимира Сікевича, ім’я якого нині відомо вже не тільки у цілому світі, воно повертається в Україну, до землі, яку ця людина безмежно любила і була готова віддати за неї життя.
http://www.ukrvarta.org.ua
