«Голодомор не зламав» — до Дня пам’яті Голодомору цьогоріч згадуватимуть видатних діячів, які пережили геноцид. Пам’ятні заходи відбудуться по всій Україні та в 32 країнах світу.
Цього року національні пам’ятні заходи присвячені людям, які змогли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933 роках. “Голодомор не зламав” — ані цих людей, ані наш народ.
Результатом Голодомору стали не лише мільйони вбитих та опустілі українські домівки, а й спустошені душі тих, хто пережив 1933-й. Людям боляче було гадати, якими б вони стали, якби не Голодомор, що назавжди поламав їхні життя.
“Голод, обраний як зброя геноциду, дав Сталіну можливість не лише забрати життя у мільйонів українців, але вбити тих із них, хто пережили масове вбивство. — пояснює історик Володимир В’ятрович. — Вбити їх як українців: ті, хто вижили, добровільно позбавлялися власної мови, культури, традицій, переплавлювалися у безликий “совєтський народ”. Вбити їх як людей: перетворити в істот, позбавлених почуття гідності, понизити до рівня тваринного існування, а згодом вмонтувати в якості гвинтиків у тоталітарну машину”.
Проте геноцид зламав не усіх. Серед тих, хто вижили фізично, були й такі, хто не дав знищити себе духовно. Інститут національної пам’яті обрав серед тисяч видатних українців 15 незламних героїв, щоб особливо вшанувати їх пам’ять цьогоріч.
Це — автор Акта проголошення незалежності України у 1991-му Левко Лук’яненко, оперна співачка Євгенія Мірошниченко, дисиденти Іван Світличний та Олекса Тихий, видатна художниця Катерина Білокур, письменники Василь Барка, Олесь Гончар, лікарка Нонна Ауска, поет Дмитро Білоус, філософ Микола Руденко, модель Євгенія Сакевич-Даллас, творець музеїв Михайло Сікорський, кінодраматург Борис Хандрос, прозаїк Анатолій Дімаров, живописець Опанас Заливаха.
“До 40 років я не хотіла розмовляти про цю болючу для мене тему. — згадувала Євгенія Сакевич-Даллас, модель і громадська діячка. — Проте цей душевний біль неможливо було викорінити з мого серця. І я розповідала мою історію друзям… Люди, незнайомі з історією України, до глибини серця були зворушені”.
Українці не дали знищити себе духовно. Всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років, багато хто стали митцями, художниками, письменниками, перекладачами, науковцями, громадськими діячами та збагатили українську і світову культуру.
24 листопада, 12.00. Український інститут національної пам’яті презентує проект “Незламні”, що розповідає про 15 постатей, яких пережите в 1932-1933 роках не знищило ані фізично, ані духовно.
Місце: Національний музей “Меморіал жертв Голодомору” (Київ, вул. Лаврська, 3).
13.00. У Києві розпочнеться триденне засідання Платформи європейської пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience).
Це — міжнародний проект, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Створений 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем’єр-міністрів Вишеградської групи.
Станом на травень 2015 р. Платформа об’єднує 51 учасника з 13 країн ЄС, Молдови, України, Ісландії, США та Канади. Гасло Платформи – “Демократія має значення”.
Від України до Платформи входять – Український інститут національної пам’яті, Меджліс кримських татар, Центр дослідження визвольного руху.
25 листопада, 14.00. Лекція Заступника Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака на тему “1932–1933: як вбивали голодом Україну”.
Місце: Мініcтерство охорони здоров’я України (вул. Грушевського, 7).
18.00. Презентація документального фільму “Окрадена Земля”.
Режисер-постановник фільму, канадець українського походження Юрій Луговий є членом Академії канадської кінематографії і телебачення, відомий за фільмами “Береза Картузька”, “Свобода дорогою ціною”, “Українці в Квебеку”.
Також за його участі до 50-х роковин українського Голодомору вийшов документальний фільм “Жнива розпачу”, перший з цієї теми, за який Юрій Луговий 2008 року був нагороджений орденом України “За заслуги”.
Фільм базується на раніше невідомих архівних документах, коментарях провідних дослідників і спогадах свідків Голодомору. В тому числі – із пограниччя з Російською Федерацією, Харківщини й Донеччини.
Місце: Український дім (вул. Хрещатик, 2).
Як відомо, національні пам’ятні заходи відбудуться в суботу 26 листопада.
О 14:30 вшанування біля Національного меморіалу жертв Голодомору у Києві (вул. Лаврська, 3) за участі свідків Голодомору, Президента України Петра Порошенка, очільників українських церков, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради, представників дипломатичних установ, громадськості.
О 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та акція “Запали свічку пам’яті”. Заохочуємо із настанням темряви запалити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.
Жалобні заходи пройдуть по всій Україні на центральних площах чи біля пам’ятних знаків Голодомору, а також Світовий конгрес українців цими тижнями організовує вшанування в 32 країнах світу.
17:30–19:00 — Благодійно-просвітницька акція “Свічка пам’яті”.
Під час заходу прозвучать народні псальми від гурту “Стодивниця” (керівник Ірина Барамба) та духовна музика у виконанні хору Київської православної богословської академії “Axios” (регент Надія Купчинська), поезія у виконанні Ахтема Сеїтаблаєва, Каті Степанкової, Наталі Васько, Лариси Руснак, Анатолія Матвійчука, “Свічка” від народної артистки Оксани Білозір.
У малому залі палацу відбудеться відкрита лекція про Голодомор Людмили Гриневич. Також збиратимуть кошти на підтримку геріатричного центру в Станиці Луганській, що на лінії перетину з окупованою територією.
Місце: Національний палац мистецтв “Україна” (вул. Велика Васильківська, 103)
26 листопада — день жалоби, закликаємо телеканали та радіо відмовитися від розважальних програм, присвятити ефір темі Голодомору та розмістити знак пам’яті або свічку в ефірі/на сайті/на шпальтах.
Закликаємо також всіх відмовитися від розважальних заходів, концертів.
www.istpravda.com.ua
