9 червня 2016 р. у столиці України відбудеться урочиста академія, а 10 червня пам’ятні заходи пройдуть у Каневі, де у 1891 році біля могили Тараса Шевченка виник задум створення організації і де члени “Братства тарасівців” – першої політичної організації в Наддніпрянській Україні дали свою клятву.
Ініціатори заходів: Науково-дослідний інститут українознавства, НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», за участі Українського інституту національної пам’яті.
Програма заходів
9 червня 2016 року, м. Київ
18.30. - Урочиста академія присвячена 125-ій річниці створення «Братства тарасівців» у Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57)
В програмі передбачено виступи істориків, громадських та політичний діячів, а також учасників російсько-української війни, що захищають суверенність України.
Захід доповнить концертна програма за участі Тараса Компаніченка і гурту «Хорея козацька».
10 червня 2016 року, м. Канів
11. 00 – Покладання квітів до могили Кобзаря (Тарасова гора).
12. 00 – 14. 00 – Наукове засідання в Шевченківському національному заповіднику (конференц-зал музею Тараса Шевченка) за участі науковців, представників органів влади та громадськості.
18. 00 – Урочистий вечір у Канівському міському будинку культури
За підтримки Черкаської ОДА
У програмі вечора:
Виступи Богдана Галайка, директора Науково-дослідного інституту українознавства, Юрія Сиротюка, директора Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народного депутата VII скликання, Андрія Іллєнка – народного депутата VII та VIII скликань.
Постановка слухачів театральної студії «Фенікс» канівського Центру культури та мистецтв уривку з містерії Т.Шевченка «Великий льох».
Концертна програма - Тарас Компаніченко і «Хорея козацька».
Пам’ятні заходи у м. Каневі співорганізовують:
Науково-дослідний інститут українознавства, НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», Шевченківський національний заповідника, Канівська міська рада, Всеукраїнське об`єднання «Свобода», Благодійний фонд ім. Івана та Юрія Лип.
Довідка:
«Братство Тарасівців» – перша політична організація, у Надніпрянській Україні, що поставила вимогу створення української самостійної держави.
Задум щодо організації спротиву українців тогочасній колоніальній політиці царату — виник у групи харківських студентів (М. Базькевич, М. Байздренко, В. Боровик, І. Липа) під час відвідин ними Тарасової могили у Каневі «на зелену неділю» 1891 року.
Ідеологом і провідником цього об’єднання став Микола Міхновський ( на той час студент-правник Київського університету). Серед його активних діячів були відомі письменники і науковці: В. Боржковський, М. Вороний, Б. Грінченко, M. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, Є. Тимченко, В. Шемет та інші.
Братство тарасівців витворило той спільний націозахисний знаменник української політичної думки, на який в своєму світогляді та практичній діяльності спиралися всі українські самостійницькі групи та партії. Присвята свого життя Україні та маніфестація національної єдності українців була закріплена клятвою на могилі Тараса Шевченка.
