Автор знаменитого «Чорного Ворона», письменник Василь Шкляр, якому торік у Холодному Яру вперше в історії України вручили всенародно зібрану «Шевченківську премію», побував на вшануваннях пам’яті Василя Чучупаки і його козаків і цьогоріч. А ще зовсім недавно він був почесним гостем іншого вшанування – героїв УПА, полеглих у квітні 1944 року на Рівненщині…
На місці найбільшого в історії УПА Гурбинського бою під Рівним мешканці п’яти сусідніх областей вшанували пам’ять загиблих земляків. Тут молилися, співали повстанських і патріотичних пісень, реконструювали фрагменти бою, спілкувалися і шукали згадки про рідних, які у квітні 44-го зникли або загинули «на Гурбах».
На третій день Великодня 1944-го кілька тисяч упівців та ополченців, котрі зібралися в Гурбинському лісі, опинилися в оточенні 30-тисячного війська НКВС та червоної авіації. Так розпочалася найбільша операція радянського керівництва проти упівців та їхніх симпатиків – адже саме на Великдень багато хто з молодих селян прийшов або відвідати рідних, або поповнити ряди повстанців.
Після запеклого кількаденного бою, в якому чисельність загиблих із радянського боку суттєво переважила втрати повстанців, загони УПА змогли прорватися у кількох напрямках – близько половини упівців знову потрапили в ліси. Їхня підпільна боротьба тривала ще близько півтора десятка років…Письменник Василь Шкляр, який вперше відвідав це місце, каже, що воно навіть візуально нагадує Холодний Яр.
«Ось тут УПА-Південь сформували з’єднання під кодовою назвою «Холодний Яр» – розповів пан Шкляр. – Майор радянської армії з Дніпропетровщини пішов тут в УПА, був командиром куреня і взяв собі псевдо «Чучупака», за прізвищем головного отамана «Холодного Яру», і дуже багато псевдонімів перемандрувало від нас сюди – Хмара, Залізняк, Гонта, Коломієць… Це були дві ланки однієї спільної боротьби єдиного народу».
Нині на освяченій кров’ю Гурбинській землі виріс монумент і монастир. Колись закинуті лісові могили дбайливо доглянуті зусиллями ченців і навколишніх мешканців. Нині вперше за всю історію Гурбинського меморіалу тут зібралися люди лише під двома прапорами – чорно-червоним повстанським і синьо-жовтим державним. Замість гучних виступів політиків, до земляків зверталися український бард Олександр Смик, Юрій Поліщук та гурт «Чорні черешні», гурт «Тінь сонця». Таким був задум організаторів фестивалю-реквієму «Вишнева гора». Вперше за останні роки до вшанування пам’яті героїв Гурб не долучилися представники обласної державної влади.
Ігор АРТЕМЕНКО – за публікацією www.radiosvoboda.org