12 лютого 1918 року затверджено рішення Ради Народних Міністрів і Малої Ради “Про установлення герба Української Народної Республіки”.
У протоколі засідання Ради Народних Міністрів від 12.02.1918 р. зазначено: «Присутні: В.Голубович, О.Жуковський, М. Ткаченко, Є.Сакович, П.Христюк, М.Порш. […] Слухали справу про установлення герба Української Народної Республіки. Ухвалено внести в Раду закон про установлення для Української держави, прийнятого морським флотом герба Володимира Великого (без хреста)»
Уточнення «без хреста» пояснюється просто: місяцем раніше, 18січня 1918 р. було затверджено військово – морський синьо-жовтий прапор УНР з тризубом, який мав хреста замість центрального зубця – на цьому наполягла Морська Рада, підтримавши вимогу військових моряків, які заявили, що без хреста на тризубі в море не вийдуть….
Того ж дня, 12 лютого, коли в Києві проходило засідання Ради Міністрів з приводу затвердження герба УНР, у м.Коростень зібралася Мала Рада з того ж питання, яка ухвалила Закон з формулюванням, що стверджувало продовження тисячолітньої традиції державотворення на землях України:
«Гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого.
З первотвором протоколу згідно:
Тов. голови Української Центральної Ради М. Шраг
Секретар Центральної Ради Я. Левченко
Ствердив: в.о. Генерального Писаря І. Мірний»
Відтоді тризуб вже не зникав ніколи: навіть після окупації України московськими більшовиками княжий знак Володимира був спочатку на чорних знаменах повстанців Холодного Яру, повстанців Київщини, Вінничини та інших українських земель, пізніше – на прапорах і кокардах повстанців Української Повстанської Армії і знову повернувся як герб незалежної держави Україна 19 лютого 1992 року.
Андрій КРАВЕЦЬ