“Сьогодні День пам’яті захисників Донецького аеропорту. 242 дні наші воїни захищали цей маленький клаптик української землі. Це одна з героїчних сторінок нової України, поряд з Савур-Могілою, Луганським аеропортом, рейдом наших воїнів по тилам Луганщини, звільненню Маріуполя”, – написав донеччанин Саїд Ісмагілов на своїй сторінці у “Фейсбук”, передають Патріоти України.
“Я не знаю, чи справді так стратегічно важливо було утримувати цей аеропорт, але в історії країни, рано чи пізно, обов’язково виник би наріжний камень, що став би символом боротьби за кожний метр рідної Батьківщини. Цим символом став ДАП. Знаєте, я – як донеччанин, пишаюсь, що цим наріжним камнем боротьби за українську землю стала частина Донецька. Це гарантовано свідчить про те, що Україна повернеться в Донецьк переможцем. Бо символи з часом міфологізуються і стають частиною національної свідомості.
От чому для росіян зробили міф – “Севастополь – город русской славы”? Щоб кожний русскій вважав що це їх земля, а не кримських татар, греків чи українців. На жаль, спрацювало….
Оборона Донецького аєропорта вже увійшла в історію України. Фактично це історія, як країна билась з московськими полчищами на конкретному полі, та обороняла конкретну фортецю. Кіборги, самі того не розуміючі, написали своєю кров’ю саму героїчну сторінку сучасної української історії. Саме оборона ДАПа зупинила просування ворожих військ в західному напрямку.
Ось Сергій Лойко в своему романі “Аеропорт” написав, що захисники ДАПу і самі не знали, за що вони там б’ються. Але Бог знав, за що вони там б’ються. Не було б там такого шаленого відчайдушного опіру в аєропорті, хто зна де б пролягала лінія оборони?
Колись там встановимо стелу з написом: “На цьому рубежі в 2015 році було зупинено наступ російських військ”. А, ну звичайно, “їх же там немає”! Але нам – українцям все одно, ми саме так напишемо. Любимо та пам’ятаємо героїв!”
