26-річну черкащанку Ольгу Галушко, яка вночі 23 січня постраждала під час штурму Черкаської обласної ради, від’єднали від апарата штучного дихання. Дівчина дихала спонтанно, тому для перестраховки й відновлення роботи мозку потрібен був кисень.
У день поступлення до лікарні дівчині було проведено видалення багатоуламкового перелому кісток черепа та внутрішньочерепної гематоми. За два дні зробили томограму та виявили ще одну гематому в потилиці і теж видалили її. Зараз, за словами її лікуючого лікаря нейрохірурга Третьої міської лікарні Станіслава Новікова, стан дівчини тяжкий зі слабопозитивною динамікою.
– У Олі порушене мовлення, вона говорить прості слова – “мама”, питає, як дідусь. За такої смертельної травми, як у Олі, а смертність при ній становить 50%, кожен день найменша позитивна динаміка – це перемога, – говорить Станіслав Новіков.
Ользі пропонують реабілітацію в Норвегії та Польщі, але, за словами Станіслава Новікова, найближчі два тижні про це не може й бути мови. Дівчина щодня приймає близько 15-ти препаратів. Окрім мами, до Ольги нікого не пускають, оскільки їй потрібен спокій.
У розмові з мамою Олі Наталією Миколаївною стало відомо, що Оля вже їсть через зонд.
– Я приходжу до лікарні зранку і ввечері. Зранку приношу їжу і спілкуюся з лікарями, ввечері – знову їжа і, що найголовніше, мене пускають до доньки. Я можу півгодини побути біля неї. Їй зараз потрібен спокій, а вона як мене бачить, починає нервувати, поривається встати. Упізнає мене. Чує й розуміє. Я попросила стиснути мою руку, Оля спробувала це зробити. Губами водить, щось хоче сказати, але поки що це виходить погано.
За словами головлікаря Третьої лікарні Черкас Олександра Федорука, вона немов у глибокому оглушенні. Усе необхідне для лікування, говорить Наталія Миколаївна, є. Ольгу сумісно спостерігають й лікують головний позаштатний нейрохірург області Денис Годлевський та її лікуючий нейрохірург Станіслав Новиков, а консультують фахівці з Київського інституту нейрохірургії.
Мама Ольги, яка приїхала до Черкас із Сумської області, нині мешкає на квартирі доньки. Жінка дуже вдячна усім небайдужим до їхньої біди, а також друзям Олі. Вони постійно біля неї й усіляко її підтримують.
Богдан Легоняк, завідувач філіалу “Холодний Яр” Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”, де працювала Ольга, говорить, що дівчина – аспірантка Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка (Київ) і за сумісництвом із 2011 року працює в НІК екскурсоводом на півставки.
– Переважно вона проводила екскурсії біля дуба Залізняка. Ще зі студентських років їздила в Холодний Яр, брала активну участь в охороні підсніжників, знала територію, тому водила екологічні екскурсії, в нас є така послуга й загальні екскурсії по Холодному Яру, – розповів Богдан Легоняк. Активна як у патріотичному плані, так і в екологічному, Ольга постійно їздила на різні заходи, багато спілкувалася й подружилась із козацтвом Запоріжжя та Січеславщини (Дніпропетровська область), яке приїжджало на вшанування пам’яті Василя Чучупаки і Максима Залізняка.
Богдан Легоняк говорить, що, дізнавшись про біду, яка трапилась із Ольгою, одразу почали збір коштів, які передали мамі, опісля допомогли їй оформити картку, куди б люди могли перераховувати кошти. Богдан Легоняк відстежує стан здоров’я Ольги, спілкуючись щодня з лікарями.
– Лікування буде довготривалим, тому зараз немає чого розслаблятись і чому радуватись, але й упадати в паніку не треба, – говорить колега Ольги. – Лікування тривале, реабілітація ще довша. Наслідки від такої травми в будь-якому випадку будуть.
www.vechirka.net
