У грудні унікальний розпис отримав від ЮНЕСКО статус нематеріальної культурної спадщини людства. В Києві подивитися на роботи майстрів Дніпропетровщини, батьківщини Петриківського розпису, можна в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. До 20 січня тут триває виставка “Петриківський розпис — колір традицій” і проводяться майстер-класи.
|
На експозицію з Дніпропетровського художнього музею привезли роботи чотирьох поколінь майстринь, які найяскравіше ілюструють розвиток Петриківського розпису. Серед них — славетні метри ХХ століття Надія Білоконь, Тетяна Пата, Орина Пилипенко. Загалом у Дніпропетровському художньому музеї зберігається понад 1 500 творів народного мистецтва 87 авторів Петриківського декоративного розпису кінця ХІХ — початку ХХІ століття. До столиці потрапили 53 найцікавіші роботи сорока майстрів. Це не лише картини, а й розмальовані скрині, вази, цукерниці. Представляють на виставці і найбільший предмет мистецтва Петриківського розпису, що потрапив до Книги рекордів України, — 5-метрову дерев’яну ложку, нещодавно розмальовану в Києві.
Петриківський розпис — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в Петриківці. Селище заснував у 1772 році останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський. Світові “Петриківку” відкрив у ХІХ столітті історик та етнограф Дмитро Яворницький, а офіційне визнання розпис отримав у 1936 році, вразивши уяву тисяч людей на першій великій виставці народної творчості у Києві. Виставки народного розпису побували в багатьох країнах світу. Зокрема твори презентували в посольствах України країн Євросоюзу, в Європейському Парламенті в Брюсселі, в музеї сучасного мистецтва в Кувейті, в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі, а також у відомій іспанській культурно-науковій інституції Ateneo de Madrid, університеті Мадрида і в містах Барселона і Малага. На Дніпропетровщині азів Петриківського живопису навчають у школі, в Дніпропетровському училищі культури відкрита кафедра Петриківського розпису, а також регулярно проводиться міжнародний фестиваль-ярмарок “Петриківський дивоцвіт”, в якому беруть участь майстри з України, Білорусі, Росії, Польщі.
В основі життєрадісного Петриківського розпису — рослинні орнаменти. Майстрині змальовували образи тих квітів, що бачили навколо. А в середині XX століття додалися зображення птахів і звірів. Кожен малюнок має своє значення: калина символізує достаток, мальва — козацьку славу, півники — щось нове й світле, як ранок. В давнину розмальовували перш за все стіни хати — під стелею та за периметром кімнат, сакральну для селян річ – піч, побутові предмети, ніби “зашифровуючи” певні послання і побажання.
www.kreschatik.kiev.ua