Десяток днів тому на адресу редакції «Козацького краю» надійшов вірш з Росії – без супроводжувального листа. Поет Олександр Бившев із селища Кроми Орловської області своїми римованими рядками з присвятою – «Украине» – щиро підтримував європейський вибір українців. Перші ж рядки звучали досить суворо навіть для старого бандерівця з Карпат, а не те що для 41-річного викладача іноземної мови з російської глибинки:
Рванув из гебистских объятий,
«Ф@к ю» ты сказала Кремлю.
Теперь столько слышишь проклятий
Ты за незалежность свою…
Ми вирішили притримати публікацію цього вірша до 29 листопада – сподівалися, як і абсолютно переважна більшість українців на те, що на саміті у Вільнюсі ми зробимо ще один великий крок назустріч ЄС. Не так сталося, як гадалося – замість руху вперед відкотилися назад та ще й чи на один крок?..
Тому здавалося б неактуальними стали подальші слова з вірша орловського поета:
Москва задыхается в злобе.
Назад сожжены все мосты…
Пошла ты навстречу Европе.
И правильно сделала ты.
“Хай злiє” чекистов “малина”
Наплюй на имперский их стяг.
Удачи тебе,Украина!
Счастливым пусть будет твой шлях!
Від того, що сталося у Вільнюсі, тяжко було на серці, згадували ми і Бившева – говорили між собою, мовляв, як тому далекому слов’янському братові, який вірив, що слідом за Україною і його Росія стане на шлях демократії?.. Аж раптом отримали нового листа, процитуємо його мовою оригіналу:
«Здравствуйте! В связи с последними событиями вокруг Украины хочу вам предложить своё совсем новое стихотворение. Это непредвзятый взгляд изнутри России,чьё руководство оказывает беспрецендентное давление на независимое украинское государство. Грубый шантаж, вероломство и провокации (что мы ясно видели в 2008 году на примере Грузии) стали давно нормой в политике Москвы по отношению к её соседям. Кремлёвские власти в РФ поднимают намеренно волну великодержавного “великорусского” шовинизма. К сожалению, имперские амбиции правящей путинской чекистской группировки находят отклик среди многих зомбированных россиян. Но, надеюсь, Украина рано или поздно освободится от пут “питерских братков”. Успехов вам и всего наилучшего! Твёрдости духа и оптимизма!» До листа додано нового вірша:
РОССИЯ vs УКРАИНА, ИЛИ “ЛЮБИТЬ ПО-РУССКИ”
РФ опять готова к бою.
(Психуем, когда к нам спиной.)
Грозим мы Киеву трубою.
Здесь вентиль – туз наш козырной.
Нет, всё равно любить нас будешь!
(Схватить за жабры – не вопрос.)
В ответ мы получаем кукиш. -
Нам не впервой финтос под нос.
Но мы упорные ребята.
Упрямо на своём стоим.
“Великороссов” дело свято,
Ведь как-никак мы ж “Третий Рим”.
Напомним про одну шестую.
Эй, не косить на Запад глаз!
Кохайте, хлопцы,”Русь Святую”!
А нет – мы вам отключим газ!
Авось, да что-нибудь и выйдет.
Давить соседей нам не в лом…
Что нас вокруг все ненавидят,
Мы удивляемся потом.
Від редакції «Козацького краю»: пане Олександре, українці ніколи й нікого не ненавидять за національною ознакою. Таких як Ви, хто щиро поважає нашу націю, наш народ і нашу державу, ми завжди готові вітати на нашій землі. На ній немає місця лише тим, хто люто її ненавидить і роками не може змиритися з суверенним правом самодостатнього народу обирати свій шлях.
Вам – наша вдячність за підтримку й добре слово. В часи ГКЧП і тодішніх московських подій в Україні було популярним гасло: «За нашу і вашу свободу!» У здорової частини суспільства обох держав й донині збереглося це спільне прагнення до кращого майбутнього в об’єднаній Європі. Тому хочеться, щоб між Україною і Росією назавжди щезло оте «vs». Віримо: зовсім скоро Україна увійде до Європи першою, проте Росія недовго затримається сама на околицях євро інтеграційних демократичних процесів!
- Олександр Бившев. Фото з сайту http://newlit.ru
Довідка: Олександр Михайлович Бившев народився 1972 року. Випускник факультету іноземних мов Орловського державного педагогічного інституту. Нині працює викладачем іноземної мови, пише вірші. Друкується з 1991 року. Автор двох поетичних збірок: “С думой о России”
(1998 р.) та “Солнечный зайчик” (2007 р.) Вірші Олександра Бившева друкувалися в багатьох центральних та регіональних виданнях Росії, а також закордону. Друкувався у журналах “Бельские просторы”, “Вольный лист”, “Кольцо А”, “Литературный Башкортостан”, “Луч”, “Нива” (Казахстан), “Новая литература”, “Новые облака” (Эстония), “Парус”, “Приокские зори”, “Русский глобус” (США) “Эрфольг”, “Южная звезда”, “Юность” та ін.
Фіналіст конкурсу гумористичної поезії “Пошла писать губерния” (2006 р., “Литературная газета”), переможець конкурсу віршів журналу “Эрфольг”.
(2010 р.), лауреат конкурсу ім. Некрасова (2011 г.), фіналист конкурсу політичної сатири “Политпиит” (2011 р., “Литературная газета”), переможець творчого конкурсу журналу “Юность” (2011 р.), переможець конкурсу “Время Поэтов” (2011 р., Липецьк) та лауреат всеросійського літературного фестивалю-конкурсу “Хрустальный Родник-2012″. Тепер до колекції перемог може додати ще й щире визнання Всеукраїнської незалежної газети «Козацький край» – за справді братнє відношення до українського народу!
