Володимир Покотило народився 1922 року на хуторі Кірчик Бишівського району Київської області. Його батько Кіндрат був радником отамана Голубенка, загін якого боровся з більшовиками на кордоні Київської та Житомирської областей. Під час голоду 1933 року боровся з людожерами та здійснив втечу у 11 років з катівні НКВД на Володимирській, 15 у м. Києві.
У 1938 році прийнятий до СВУ, а з 1940 член ОУН (р). З 1941 по 1943 рр. – організатор оунівських боївок у Бишівському, Фастівському та Бородянському районах, а також конспіративних квартир у Києві та передмісті для похідних груп ОУН (р). Влітку 1943 року був засланий ОУН (р) до радянських партизанів, але був викритий та засуджений до розстрілу. Втік з-під розстрілу. З 1943 по 1945 рр. служив в оунівських боївках на Львівщині. З 1945 року провідник юнацтва ОУН (р) в одному з районів Львова. У 1944 році втерся в довір’я до власівців та перевів цілий власівський гарнізон Нового Яричева Львівської області Кам’янка-Буського району до лав УПА. Це більше сотні озброєних вояків. 1946 року посланий Проводом відновлювати ОУН (р) на Київщині. Обласний провідник ОУН (р) на Київщині 1946-1948 років.
1948 року схоплений енкеведистами. П’ять років одних камер-одиночок, в яких чекав на кару смерті. Два роки чекав розстрілу у Київській тюрмі на Рози Люксембург (нинішня Липська), потім Московська тюрма Красна Прєсня, далі Джезказган, Караганда, Екібастуз, Долинка, Спасск, Кенгір – це все табори у Казахстані. У повстанні у Кенгірі брав активну участь. У 1956-1961 рр. поневірявся у Тайшеті, разам з іншими провідниками. Це Дужий, Сорока, Володммир Горбовий, Йосип Сліпий – митрополит Галицький УГКЦ 1944-1984 років. Звільнився у 1961 році. Повернувся в Україну і прописався у Київській області.
Поховали пана Володимира 9 вересня у с. Яблунівка на Київщині.
www.geroika.org.ua
