Славетний черкаський танковий екіпаж воює в бригаді, яка має шеврон із зображенням княжого амулета, який знаходили у Каневі…
Вересень 2023 року і Указ Президента №554 стали пам’ятними для дружного танкового екіпажу, який пройшов наджорсткі бої під Авдіївкою на Донеччині: орденами “За мужність” ІІІ ступеня Володимир Зеленський одночасно нагородив Ігоря Сидоренка, Євгена Дернового та Валерія Войтюка. Всі троє – черкащани, всі – члени одного екіпажу танка, який воює у складі 53-ої окремої механізованої бригади ЗСУ імені князя Володимира Мономаха, пише “Козацький край”.
Черкаський екіпаж танкістів, відзначений нещодавно Президентом
Невдовзі після нагородження стало відомо, що Президент України особисто побував у 53-й ОМБр, де служать черкащани – відповідні публікації зі світлинами Володимир Зеленський розмістив у своїх акаунтах у соцмережах. Заодно продовжив серію розповідей про шеврони, які є на стенді в його кабінеті, – про те, звідки вони, хто їх передав, які це підрозділи і виставив фото з тегом «Шеврони Героїв»…
«53-тя окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха, дякую за вашу хоробрість, за захист нашої держави на Донецькому напрямку. За велику службу, яку ви несете заради перемоги українського народу. Воїни бригади від початку повномасштабного вторгнення били ворога у Волновасі. Утримували позиції та звільняли населені пункти навколо Вугледара, тримали Бахмут, а зараз оберігають Авдіївку. Пишаємося! Слава всім захисникам і захисницям України!», – йдеться у дописі очільника держави.
Спільне селфі Володимира Зеленського з бійцями бригади імені Володимира Мономаха
На першій світлині цієї президентської публікації, датованої 13 вересня – шеврон 53-ї ОМБр із княжим соколом і загадковим зображенням жіночої голови в обрамленні змій. Вгорі – слова «Оружжя не знімайте». Знайти, звідки це гасло – не складно, достатньо прочитати знамените «Повчання» князя Володимира Мономаха, в честь якого названо бригаду. У розділі, що стосується порад поведінки воїнам Русі, майже тисячу років тому (1106 рік) написано наступне: «На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і на ніч лише з усіх сторін розставивши довкола воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе… бо знагла людина погибає». Таким чином князь попереджав, що воїн завжди має бути насторожі, щоб не дати ворогу жодного шансу…
Що ж за зображення на шевроні, схожого на яке немає у жодного іншого сучасного підрозділу?
1821 року біля річки Білоуса на Чернігівщині знайдено золотий амулет, який поєднував християнські та язичницькі символи. На лицьовому боці було зображення Архангела Михайла, а на звороті – голови Горгони, міфічної істоти зі зміями замість волосся, з вірувань давніх греків, які стали часткою вірувань і давніх русичів. Навколо Горгони на амулеті високохудожнім переплетінням літер, як у літописах Києва часів Мономаха, був виконаний напис-закляття, який мав захищати власника амулета від хвороб. Історики-дослідники, вивчивши знахідку, постановили, що золотий амулет з надзвичайно високою вірогідністю належав самому князю Володимиру Мономаху, який після хрещення отримав ім’я Василя – саме воно згадане на амулеті, а підвіска виконана у формі літери «М»…
Відтоді й ось вже більше двохсот років цей амулет називають «змійовиком Мономаха». У пізніші роки ХІХ і початку ХХ століття було знайдено ще два схожих амулети-змійовики – у Білогорівці під Києвом та у Ганниній Пустині на Чернігівщині. Проте найцікавішим відкриттям стала знахідка 12-и скарбів на Княжій горі між Россю і Дніпром – на околиці сучасного міста Канів, навпроти села Пекарі на Черкащині. Це було городище спаленого Батиєм у ХІІІ столітті літописного міста Родень. Наприкінці 1890-х років археологи експедиції, керованої уродженцем Умані Миколою Біляшівським, знайшли тут зокрема і дорогоцінний символ княжої влади – колт із зображенням геральдичного орла, і декілька амулетів-змійовиків, один з яких, діаметром 8 см, мав абсолютно ідентичний зі «змійовиком Мономаха» сюжет: на лицьовій стороні теж було зображення Архангела Михайла, а на звороті – голова Горгони зі зміями і написом-заклинаннями від хвороб, зробленим давньогрецькою і давньоруською мовами. От тільки на відміну від чернігівського, амулет з нашого Родня, який вважався літньою резиденцією київських князів, був не золотим, а бронзовим з позолотою. До речі, пізніше в околицях тієї ж канівської Княжої гори знайдено було і унікальну ікону Богородиці, виконану на камені, – вона, як вважають науковці, належала саме Володимиру Мономаху, бо на звороті теж мала напис-прохання до Бога допомагати Василю, як звали князя у християнстві…
Цей амулет називають «змійовиком Мономаха». Такі амулети знаходили на Чернігівщині, під Києвом і в Каневі на Черкащині...
Тож воїни з Черкащини, нагороджені нині Президентом України, мають на своїх шевронах символ, шанований Мономахом – зображення так званого щита-«горгонейона» з княжим золотим соколом у синьому колі по центру. Згідно давньогрецького міфу, відрубану голову злої Горгони зі зміями замість волосся витязь Персей дарував богині Афіні – та закріпила голову на щиті і з ним перемагала усіх ворогів, які завмирали, ледь побачивши очі Горгони. Щити-«горгонейони» з відчеканеною або намальованою Горгоною зі зміями були популярними у воїнів Давньої Європи, зокрема – і в княжих дружинників Києва.
Менш аніж за два роки до початку повномасштабного вторгнення росії щит-«горгонейон» з’явився на шевронах бойової бригади, до складу якої, до речі, входить і легендарний 24-й добровольчий батальйон «Айдар» – у 2020 році Указом Президента дислокована у Лисичанську на Луганщині 53-а окрема механізована бригада ЗСУ названа на честь Володимира Мономаха. Князя, який згідно літописів, здійснив 83 походи проти найгірших тодішніх ворогів Києва – половців і знищив дві сотні половецьких вождів, жорстко відбивши у них бажання посягати на землі Києва. …
І хоча у 1930 році більшовики вивезли золотий «змійовик Мономаха» до тодішнього Ленінграда, де амулет київського князя зберігається й зараз, – після Перемоги Україна матиме змогу вимагати від росії повернення реліквії – як і багато чого іншого, викраденого підступними сусідами протягом багатьох століть…
