Він – один з небагатьох у Першому добровольчому мобільному шпиталю ім.М.Пирогова, кому у якості позивного «затвердили» його власне прізвище. Колись когось з його предків назвали Буйволом – і це пасує впертому і рішучому характеру Ігоря. Командири вирішили зайвим вигадувати якийсь інший позивний…
На початку нинішнього червня Ігорю Буйволу виповнилося рівно 40 років. За своє життя він встиг освоїти багато професій, попутно поєднуючи це з «хобі» бути бунтівником за характером. Свій шлях в житті Буйвол завжди прокладав самостійно. Спочатку сам за себе вирішив покинути навчання в школі після 9 класу. Потім теж сам (вже через 9 років перерви у навчанні!) вирішив продовжити навчання і не тільки отримав нарешті атестат про середню освіту, але й не зупинився, допоки не здобув диплом про вищу освіту – за фахом «соціальна педагогіка». Працювати почав задовго до здобуття освіти, зовсім юним – був заправником на АЗС, вантажником, робітником пилорами, барменом…
Тягати важке і жонглювати пляшками – навички, які могли б згодитися кожному під час Революції Гідності на будівництві барикад і в метанні пляшок з «коктейлем Молотова». Студент Інституту людини Київського університету ім.Бориса Грінченка був на Майдані – з нього Ігор має на пам’ять лише одне фото, де разом з друзями у легеньких будівельних касках стримує шеренгу «Беркута» у важких обладунках…
Вторгнення росії в Україну Ігор відраховує аж ніяк не з лютого 2022-го, а з моменту підступної окупації Криму в 2014-у. Спочатку просився у добровольчі бойові підрозділи, коли ж воювати не взяли – навесні 2015-го зголосився до Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Працював спочатку водієм мобільної лазні, потім водієм «швидкої», зрештою «виріс» до посади заступника керівника ПДМШ з питань матеріально-технічного забезпечення, потім – з питань евакуації поранених…
На сьогодні – офіцер з особливих доручень, але за потреби – сідає за кермо будь-якого з автомобілів ПДМШ. Медики-добровольці мають їх чимало – включно з броньованими американськими «Хамві» й британськими «Пінцгауерами». Випускник Інституту людини навіть про автомобілі говорить, як про живі істоти: «Британські «Пінцгауери» потужні як позашляховики, але не нові і запчастин для них малувато, тому Пінцгауер – це як спортсмен-важкоатлет, який отримав травму, потребує дефіцитних ліків і має частково атрофовані м’язи з причини довгого простою. А от німецькі мікроавтобуси «Мерседес» дуже виручають. Треновані якраз для «естафети» до стабпункту й госпіталя, швидкої евакуації поранених – недаремно буси цієї моделі «Спринтерами» називають…»
У небезпечних і складних ситуаціях Буйвол знову оправдав своє прізвище – став першим у ПДМШ, кого нагородили орденом «За мужність». Втім, відзнак у нього стільки, що він реально не пам’ятає усі їх назви. Знаходимо перелік на офіційному сайті ПДМШ: там зазначено, що пан Ігор має відзнаки Головнокомандувача Збройних сил України – почесний нагрудний знак “За сприяння війську” та “За збережене життя”; відзнаки МО України – нагрудний знак “Знак пошани” та медаль “За сприяння Збройним Силам України”; відзнаку Президента України “За гуманітарну участь в АТО”, нагрудний знак начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ “За заслуги перед Збройними Силами України”, а також – відзнаки РНБОУ та Служби зовнішньої розвідки України.
Має і ряд інших – таких як медаль «За оборону рідної держави» від ВО «Країна», відзнака «За службу державі» від Спілки ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга», знак пошани Національної медичної палати України, нагрудний знак «Почесна відзнака 44-ї Окремої артилерійської бригади» та інші.
Втім, киянин, який з 2015 року встиг побачити багато крові, значно більше від відзнак цінує інший скарб – друзів, яких отримав у ПДМШ. Дорожить людськими життями, каже: «Найстрашніше вивозити у своєму авто поранених людей, яких знаєш особисто. Але переживаєш про долю всіх – адже це українці, майбутнє цієї країни. Причому, ті, що зробили вибір боротися за Волю, а не бути рабом під багнетом чужого тирана. Бо тільки раб шукає собі господаря – справжні українці шукають і знаходять Волю!»
Буйвол каже: у ПДМШ кожен медик – «трішки лікар Айболить». Навіть не пробував підрахувати, скільки, окрім людських, врятовано життів тварин. Нещодавно на мосту в Слов’янську підібрали покинуту, худу й голодну вівчарку 5-6 років. Назвали її Ксенею, бо саме коли її побачили, Буйволу зателефонували і спрацював рингтон – пісня «Гуцулка Ксеня» з фільму «Кіборги», де знімався його друг Андрій Шараскін («Богема») Ксеня нині – вже на мирній території, у батьків однієї з лікарок ПДМШ…
