«Суспільне Культура» не перестає дивувати прем’єрами. Влітку глядачі дізнались про чотири покоління «українських Рокфеллерів» — сім’ю Терещенків, яких радянська влада викреслила з підручників історії. Але сама історія все розставила на свої місця.

Обидві роботи на замовлення каналу «Суспільне Культура» виконала компанія Prosto production.

«Стрічка порушує низку актуальних проблем сучасності — протидії російській культурній експансії та пропаганді, культурної дипломатії української держави, місцю українського культурного продукту у світі та його боротьбу за себе», — йдеться в анонсі телеканалу «Суспільне Культура».

Лук’ян Галкін, генеральний продюсер телеканалу «Суспільне Культура» акцентував на тому, що саме протистояння російській пропаганді стало одним із важливих завдань вітчизняних ЗМІ з 24 лютого. Такі історії, як у капели під керівництвом Олександра Кощиця, як всесвітня слава «Щедрика», як життя самого Миколи Леонтовича — перекреслюють всі намагання росії виставити Україну, як країну без досвіду державності.

Сучасна Україна успадкувала державницькі надбання УНР. Саме тяглість історії сьогодні має відчути кожен українець.

Дослідниця історії капели, на яку дав кошти зі скарбниці УНР Симон Петлюра, Тіна Пересунько, пройшла поетапно всі знакові місця, від задуму про хор, як частину дипломатії до безсмертя капели в історичному вимірі.

Дослідниця історії Республіканської української хорової капели Тіна Пересунько біля однієї з афіш капели.

Автори фільму Тіна Пересунько та Наталка Пономарів, разом з режисерами, провели чіткі паралелі з сучасністю.

Наприклад? Перший будинок у столиці, який пошкодила російська ракета 25 лютого 2022 року стоїть саме на вулиці Олександра Кошиця, на столичних Позняках.

Або ж кровопролитні бої з більшовиками та царською армією, які у двадцяті роки ХХ століття душили УНР, а нині — оборона Києва та звільнення українських земель, на які зазіхає рф.

Містика? Скоріше коло історії, яке українці у ХХІ столітті мають пройти переможцями, адже ті, на чиїх плечах збудована сучасна незалежна держава, дуже дорого заплатили за зраду Заходу сто років тому.

Фільм розповідає про неймовірні випробування, які пережили солісти капели, що мала державний статус і відкривала світові очі на Україну. Але ще неймовірнішою стала доля мелодії на чотири ноти, яку десять років вдосконалював Микола Леонтович. «Щедрик» став безсмертним, бо він звучить по всьому світові на Різдво.

Пісня не дала піти у забуття і самому композитору, підступно вбитому більшовицьким найманцем.

Дмитро Хоркін, член правління Суспільного, відповідальний за платформи радіо та телебачення, представив Академічний хор Українського Радіо. Хору 90 років. Пан Хоркін розповів про те, які унікальні записи є в архівах українського радіо та про ризиковані виконання хором духовної музики за радянських часів, зокрема й «Щедрика».

Спікерами фільму стали дослідники, культурологи, діячі мистецтв. Серед інших: Тіна Пересунько, авторка дослідження історії «Щедрика», сценаристка; Кирило Стеценко, український скрипаль, композитор, онук одного із засновників Капели УНР (Кирила Стеценка); Лариса Семенко, дослідниця творчості Миколи Леонтовича; Ігор Гирич — історик, професор, експерт із проблем історії культури; Анатолій Паладійчук, куратор мистецьких проєктів, колекціонер.

Прем’єра стрічки була показана у загальнонаціональному телемарафоні на Різдво, 25 грудня.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»