Особливий талант і громадянська відповідальність митця – реагувати, віддзеркалювати, закарбовувати у пам’яті соціуму наріжні події сьогодення. Пропускаючи через горнило своєї душі і серця трагічні й героїчні події війни в Україні від початку широкомасштабної збройної агресії росії, митець показує власну позицію, що сприяє консолідації соціуму. Таке мистецтво «швидкого реагування» втілено у серії графічних робіт, презентованих на виставці народного художника України Миколи Теліженка «Від сирени – до сирени», яка експонувалася цієї осені у Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
Представлена серія робіт створена у 2022 році і є мистецькою рефлексією на події війни та родинної історії автора. Неперевершений майстер композиції Микола Матвійович Теліженко у графічних образах втілив такі болючі теми воєнного сьогодення України, як окупація українських міст і сіл, загибель українських полонених в Оленівці та мирних жителів у Кременчуці, Бучі й інших містах, багатомільйонна міграція українців за кордон, доля біженців та тих, хто тижнями і місяцями перебував у підвалах і укриттях.
Сюжетно-композиційне вирішення робіт поєднує звернення до національних мистецьких традицій, символіки народного мистецтва, орнаментальних мотивів з концептуалізацією етнічної традиції, що прослідковується у повторюваних образах сакрального для української культури Козака Мамая, образах козаків-характерників, вершників і пташиного поліття.
Перед глядачем постає портретна галерея зі стилізованими рисами обличчя видовженої чи, навіть, геометризованої форми, подекуди з рослинно-декоративним обрамленням. Автор не лише створює складну рослинну орнаментику, що додає графічним зображенням майже барокових форм, у його роботах постають квіти-характери з виписаною характерологією українського народу з його здатністю до боротьби й відродження («Колючі квіти», «Будяк»).
М. Теліженко у даній серії робіт неодноразово звертається до зооморфних зображень, які в роботах «Агресія», «Жахливі очі, страшно і вночі», «Звірина» несуть у собі хтонічне начало, що унаочнює емоції негативного спектру. Адже війна породжує нове ставлення до насильства і агресії. Переймаючись загальнонаціональними болями, інтересами й устремліннями, митець художньо відображує засудження людиноненависних геноцидних дій агресора через зображення деструкції та нецілісності державницької символіки росії («Роздвоєний символ», «Символ руського міра»).
Перемогу добра над злом уособлюють філософсько-релігійні образи Юрія Змієборця та Богородиці. Козацько-лицарська звитяга виринає з глибини століть у зображеннях сучасних козаків – захисників України, військовослужбовців ЗСУ, тероборони.
Ми знаємо Миколу Матвійовича як митця широкого жанрового діапазону з вагомим доробком від скульптури, кераміки з шамотної глини, дереворізьблення, геральдики, графіки до особливої творчої сторінки витинанок. Творчість митця завжди вирізняється високою художньою майстерністю та важливим історико-культурним змістом.
ОбразоТворення художника уґрунтовано на алегоричному та символічному, а отже і чуттєвому, світосприйнятті подій війни. А хто, як не митець, здатний до чуттєвого способу освоєння дійсності? Саме митець створює розлоге поле культури на тему війни та її наслідків. Представлені твори М.Теліженка можна назвати мистецькою антропологією, адже саме Людина (воїн, захисник, біженець, загиблий), з її жертовністю, стражданнями, страхами, переживаннями і болем, знаходиться у сюжетно-тематичному центрі серії творів, створеної митцем «від сирени до сирени».