Автор цих рядків буквально «виріс на малюнках Георгія Малакова» – ілюстрації цього художника з Києва були в моїх улюблених книгах дитинства: «Айвенго» і «Квентин Дорвард» Вальтера Скотта, «Дивовивжна одісея Феді Кудряша» Суслова-Росіна, «Чотири танкісти і пес» Януша Пшиманського…
Мою уяву в дитинстві пробуджували мальовані Малаковим пірати, мореплавці, рицарі і звісно ж – батальні сцени Другої світової з шикарною деталізацією танків, автомобілів, літаків. Не знав аж донедавна, що навчався він мистецтву зображення військової техніки… на Черкащині – на місці боїв Букринського плацдарму, біля Григорівки під Каневом. Дізнався про це зі спогадів самого Георгія Малакова і його сина Дмитра…
Малаков навчався у Київському художньому інституті, коли влітку 1950 року його відправили на першу практику до Канева, де була студентська база інституту. Збереглося багато його замальовок з міста і околиць: хати, клуні, тартак, дніпровські краєвиди з «биками»-опорами зруйнованого вибухом залізничного мосту…
Якогось дня, коли малював під Каневом розбитого танка, хтось із місцевих підказав: їдь до Григорівки – там такого залізяччя повно!
З Канева до Григорівки добирався Дніпром – на борту самохідної баржі «Україна» – трофейного суховантажного судна, яке у німців називалося «Бреслау».
Ось як описується у спогадах те, що знайшов у місці запеклих боїв: «Побачене на наддніпрянських кручах уразило – то був Букринський плацдарм. Стояла спека, у синьому небі дзвеніли жайворонки, а в траві – коники. Мир і спокій! Та зазирнувши в люк першого ж німецького T-IV, здригнувся: там лежав кістяк. Через сім років після боїв! А на башті того танка був намальований “щасливий” чотирилисник конюшини з написом-побажанням німецькою мовою: “Viel Gluck” (“ЩастИ!”). Плеснувши долонею по теплому, нагрітому сонечком жерлу танкової гармати, можна було бачити, як з дула вилітає горобець…»
Побачив спалені німецькі «Тигри» й «Пантери», радянські Т-34 і БТ-7 та отримані по ленд-лізу американські танки «Валентайн» і «Шерман». Писав аквареллю ці танки, а заодно – розпластаний серед жита німецький бомбардувальник “Юнкерс Ju-88″. Добре усвідомлював: такого вже ніколи не побачиш…
Андрій КРАВЕЦЬ