У 2018 році українська спільнота «Бойовий бюлетень» провела конкурс «Miss Military Fantasy». Ольгу Бенду визнали найкрасивішою жінкою-воїном…
Медаль Ользі Бенді, ветерану бригади «Чорних запорожців», вручили у Берліні, повідомляє ТСН.
Нагороду заснували на честь відомого німецького публіциста і правозахисника Райнера Гільдебрандта, раніше її отримували лише міжнародні політики та активісти.
Директорка музею (мама сімох дітей) каже, що про історію Ольги дізналася з книги. Була вражена, що та пішла на фронт, маючи на руках дворічного сина.
Нагороду Ольга отримала у Берліні, в музеї Стіни. На цій будівлі величезний прапор України. В самому серці німецької столиці, на колишньому КПП Чек Поінт Чарлі, де щодня проходять сотні туристів, це недвозначне послання Володимиру Путіну – дати Україні спокій.
“Вам і передусім всім людям в Україні я бажаю всього найкращого і щоби врешті-решт у вас перемогло верховенство права і свобода”, – заявив під час церемонії нагородження Ольги депутат Бундестагу Кай Вагнер.
На фронт Ольга Бенда потрапила у 2016 році добровольцем. “Я не хотіла, щоби це прийшло додому, тому що дитина маленька, у мене багато сестричок і братів маленьких, я як найстарша просто я не могла на це просто так дивитися”, – каже жінка.
У складі 72-ї механізованої бригади «Чорних запорожців» потрапила до Авдііївки. Одного дня під час обстрілу на світанку ворожа міна вибухнула за півметра від Ольги. Лікарі казали, що вона вижила дивом. “Засипало очі, рота глиною. Я почула вибух і десь там всередині зрозуміла, що це – «моє»…”, – пригадує вона. Трапилося це в травні, у День матері…
Осколок роздробив кістку між коліном і стопою. Врятувати кінцівку було неможливо. Що лишилася без ноги, Оля дізналася після операції. Втім, що пішла на ризик добровільно, каже – не шкодує й досі. На фронті зустріла коханого…
Вони побралася вже після поранення дівчини. З підтримкою коханого Ольга повернулася до активного життя та спорту. Навчилася серфінгу, кататися на роликах. На протезі пробігла марафон у Києві, потім фінішувала в 10-кілометровому забігу в Сполучених Штатах. У рамках проєкту “Переможці” побувала в Південній Африці.
Обоє вже демобілізовані, родина живе в Києві, виховує маленького сина і мріє про донечку. Директорка берлінського музею відвідувала їх вдома і каже, що живуть у надто скромних умовах. Ольга не нарікає.
Тих, хто намагається війну не помічати, вона не засуджує, але і не розуміє…
