За сприяння Українського культурного фонду завершилися зйомки першого тизеру українського фільму «Яків» - про реального чоловіка, Якова Дробота, який на посаді голови колгоспу “Незаможник” у селі Великий Хутір (сучасний Драбівський район Черкащини) рятував людей від Голодомору 1932-33 років, не допустивши смертей і канібалізму. Про те, що означає працювати з такою історією, «Радіо Свобода» поспілкувалося із режисеркою стрічки Вікторією Трофіменко:
– Ця історія не є типовою для того періоду. У селі був голод, але Яків Дробот максимально стримав його і врятував життя майже трьох тисяч жителів. Такі випадки під час Голодомору не були поодинокими, коли голови колгоспів таємно рятували людей, але здебільшого хтось знаходився, хто їх «здавав», і цих рятівників висилала або розстрілювала радянська влада. А у випадку Дробота село об’єдналось, і ніхто його не зрадив, попри те, що коли створювався колгосп, багато людей було проти. На мій погляд, цим унікальне, власне, це село, яке, незважаючи на всі суперечності, змогло вижити.
У фільмі Якова Дробота грає український актор Євген Ламах
Для мене ця історія дуже важлива, і дуже цікавий цей персонаж. Яків – сильна людина, яка мала якісь свої політичні погляди та ідеали, але зреклася їх заради гуманізму. Він не змінює один прапор на інший, а для нього стає найвищою цінністю життя людини. І як мені здається, це найбільш правильні цінності.
– Я їздила у Великий Хутір, і мені стала у пригоді книжка харківського журналіста Віктора Козоріза, який є вихідцем із цього села і описав історію Великого Хутора, зокрема, і в період Голодомору. Там зібрана архівна інформація, яка мені дуже допомогла. Також я консультувалася з автором з певних питань.
Насправді про Якова Дробота не так багато інформації залишилося. Він був досить контраверсійною особистістю, і мені було важливо, щоб його історія була розказана максимально правдиво. Я працювала над нею достатньо довго, потім давала сценарій читати історикам і була щаслива, коли мені казали: так, це можна підтвердити документально, це так і було.
Я також була в контакті із внучатим небожем Якова Дробота, онуком його сестри. Прямих нащадків не залишилося. Синові Дробота змінили ім’я і по-батькові, щоб його не переслідували, так він вижив тоді, – розповідає режисера фільму, Вікторія Трофіменко.
«Козацький край» доповнює інформацію про подальшу долю Якова Дробота: у 1943 році під час гітлерівської окупації 41-річний колишній голова «Незаможника» був схоплений гестапо і розстріляний у місті Золотоноша…
Яків Дробот з ревізійною комісією. Великий Хутір, 1932 рік.
