14 жовтня ми відзначаємо свято сміливості, мужності та героїзму – День захисника України, а також Покров Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.
Покрова, як називають цей день у народі – це не тільки день козака-захисника, а ще й жіноче свято, розповів в ефірі “Радіо Київ” голова Синодального управління військового духовенства, митрополит Іоанн (Яременко): “У нас в Україні - це традиція великої поваги і шани до жіночого початку. Як може захищати Вітчизну чоловік, якого не любить жінка? Тому, напевно, і стала така традиція - до цього свята просити жінкам для себе чоловіків, за яких би вони молилися, турбувалися і надихали на захист”.
Так вважає і начальник першого медичного добровольчого шпиталю імені Пирогова Максим Циганок. Він поділився з нами думкою про роль жінки на війні “Що коли всі будуть проти чоловіка, жінка буде стояти за ним і подавати йому набої”. А також, висловився з приводу жіночої участі на війні: “Мені важко сказати, в чому роль жінки на війні, але, як на мене, роль в тому, що на війні чоловіки бачать, що жінки поряд з ними і це – єдність. У жінок певні впливи на мобілізаційні ресурси чоловіків”.
А от, митрополит Іоанн розповів про паралелі гібридної війни на Сході та бунту в Царстві Божому: “Не випадково згадали досвід наших предків козаків, для яких Покрова була козацьким святом. Раніше в козацькому війську, в усіх окремих підрозділах були переносні каплички, які присвячувались Покрові. Козаки, будучи православними християнами, мали глибоку віру перед всіма своїми походами вони сповідалися та приймали святе причастя. На схилі років, багато з них йшли доживати вік до монастирів. І, ось ця духовна традиція нас пов’язує з предками, які теж виборювали Україну, і спонукало, очевидно, наших мужів саме це свято”.
Козаки вважали Пресвяту Богородицю покровителькою православного воїнства. На її честь будували храми. Сучасні козаки так само шанують Покрову.
А от що таке “Захисник” – нам розповів Максим Циганок: ”Захисник – це не щось величне і пафосне, захисник – це людина, якій є що захищати. Якщо ми згадаємо дитинство, книжки, фільми про війну, ігри в “войнушки” та мріяли колись бити фашистів, то у хлопчиків на підсвідомості було, що він захисник, якщо війна, то він повинен йти захищати Батьківщину. Але, як на мене, – це пафосне поняття. Захисник, перш за все, захищає те, що йому найближче: родину, оселю, землю і свій спосіб життя”.
