Сучасна церква Петра і Павла збудована на схилі Замкової горі поруч з розкопаним археологами фундаментом церкви, знищеної під час турецького набігу
На малюнку Чигирина з літопису Самійла Величка можна бачити біля підніжжя Замкової гори у Чигирині невеличку церкву з одним верхом, до якої веде стежка від Верхнього замку, а позаду – пролом у міській стіні. Це церква святих апостолів Петра і Павли, її місцезнаходження підтверджує план Чигиринської фортеці 1678 року полковника та інженера Патріка Гордона. Поряд, згідно цього ж плану, стоїть дерев`яна дзвіниця…
Під час турецьких походів 1677 і 1678 рр. церква Петра і Павла мала важливе стратегічне значення, оскільки входила до оборонних споруд Чигирина. Самійло Величко у своєму літописі зазначав, що «сердюки з іншими козаками… станули нижче церкви Святих Апостолів Петра і Павла у Чигирині під замковою горою і билися з турками до смерку, та аж ні трохи їм не далися». Патрік Гордон вказував, що місце, де знаходилась церква, було досить зручним «для побудови болверка, щоб захищати і куртини до замку, і ворота». Згідно його плану, Петропавлівська церква розташована на штучній терасі, посеред схилу Замкової гори. Судячи з креслення, вона була мурованою, майже квадратною за планом, розміром близько 7×7 сажнів, із трикутними фронтонами, високою покрівлею, завершена однією стрункою банею з хрестом, мала два входи на південній і північній стінах. Точний час побудови храму невідомий.
Краєзнавець та історик Леонтій Похилевич вказує, що Петропавлівська церква була побудована гетьманом Богданом Хмельницьким. Також він зазначає, що «ще на початку нинішнього [XIX] століття було видно руїни цієї церкви, а також руїни єпископського палацу. Церква була хрестоподібна. В цій же церкві обраний… духовенством і козаками Київським митрополитом Йосип Нелюбович-Тукальський, гонимий і польським урядом за твердість в православ`ї і гонимий російським за любов до хороброго і винахідливого Дорошенка». А науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства М.С. Грушевського НАН України Володимир Ленченко висловлює припущення про те, що оскільки церква була названа в ім`я небесних покровителів гетьмана Петра Дорошенка, то збудована, ймовірно, його коштом.
Вищезгаданий Йосип Нелюбович-Тукальський помер 5 серпня 1675 року і був похований у церкві Петра і Павла у Чигирині. Під час облоги Чигирина турками у 1678 році на початку серпня козаки винесли з палаючого міста мощі митрополита і перевезли до Лубенського Мгарського монастиря.
Таким чином, відомості про Петропавлівську церкву мають важливе значення для подальшого вивчення духовної та матеріальної культури українського народу. Тому, з метою виявлення та дослідження залишків церкви було проведено археологічні розкопки у 1989-1994 та у 2004 роках.
До наших днів під Замковою горою збереглися сліди штучної тераси, на якій стояла церква Петра і Павла, а під землею – залишки її фундаментів та розвалини частини стіни. Під час розкопок вони були досліджені археологами. Встановлено, що фундамент був викладений з плоских каменів місцевого піщаника, скріплених вапняним розчином і глиною. В кладці використана також жолобкова цегла, що датує цю споруду XVII століттям. Серед археологічного матеріалу траплялась кераміка, зокрема, два майже цілих горщики світло-сірого кольору, з розписом по плічках яскраво-червоним хвилястим орнаментом. На розкопі траплялись фрагменти гутного скла, ковані цвяхи, залишки розкиданого людського поховання, а також кістки домашніх тварин. При поглибленні в розкопі було виявлено залишки ще двох стінок фундаменту зруйнованої церкви. Таким чином, відкрито рештки трьох стін з фундаментами, четвертої не було виявлено, можливо, тому, що тут спланований майданчик різко обривається.
У липні 1993 року була обстежена штучна печера в Замковій горі поблизу місця, де знаходилась церква Петра і Павла. Співвідношення місця розташування печери з історичною топографією гори дало можливість висунути кілька версій функціонального призначення та часу побудови підземелля. Одне з припущень – печера була збудована як складова частина культового комплексу, пов`язаного із церквою Петра і Павла. І в такому разі дана підземна споруда могла використовуватися як підземне кладовище типу печер Київської Лаври або, ймовірніше, як підземна церковка чи келія схимонаха.
У серпні-листопаді 2004 року експедицією Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка та Сіверського інституту регіональних досліджень проводились археологічні дослідження на території резиденції Богдана Хмельницького в м. Чигирині. Дослідження фінансувались Національним історико-культурним заповідником «Чигирин». Перший об`єкт – зовнішня територія бастіону Дорошенка на схилі Замкової гори. Другим об`єктом археологічних досліджень 2004 р. стали пошуки церкви Петра і Павла, зображеної на кресленні Гордона в 1678 р. Головною метою було, як підтвердження об`єктивної наявності, так і виявлення дійсних параметрів для можливої реконструкції.
У результаті було частково розкопано дві стіни церкви. Спосіб мурування такий, як і на бастіоні Дорошенка з тією лише різницею, що в стінах церкви, товщина яких 1,9-1,95 м, каміння меншого розміру та менш оброблене. Зрозуміло, що мури церкви були врізані у схил, але поки ще не досліджено, на яку глибину. У західній частині південної стіни, погано збереженій, разом з розвалом каміння було знайдено велику кількість цегли з канелюрами. Дослідники припускають, що, можливо, це була прибудова, не зафіксована на плані Гордона. На внутрішній частині південної стіни було виявлено залишки фресок однотонного темно-сірого кольору. Ймовірно, даний колір утворився після пожежі. На території розкопу були знайдені фрагменти різноманітних гончарних виробів. Це частини горщиків, покришок, мисок. Вони вироблені з різної глини (біла, сіра, рожева), мають різноманітну форму, форму та колір орнаменту, але в датуються XVII ст. В заповненні церкви були виявлені фрагменти скляного посуду – вінце та денце чарки, денце бокалу, горло пляшки та фрагменти віконниць.
Колекція знахідок, виготовлених із заліза, є найбільш масовою: цвяхи, скоби, взуттєва підкова, дверний завіс, костиль, фрагмент чавунної гранати. Вироби із кольорового металу, на жаль, погано збереглися. Один виріб можна визначити як застібку книги. Ще сім фрагментів частин виробів із не піддаються визначенню.
Був також знайдений фрагмент обробленої кістки. В заповненні було багато кусків горілого повністю та частково обгорілого дерева. Серед частково обгорілих фрагментів ікон — невелика частина із залишками золотого фону та фрагмент із видимою врізною поперечиною та залишками шипованого кріплення. Інші частини, ймовірно фрагменти кіоту, фактично є вугіллям, але дуже добре зберегли форму та всі подробиці різноманітної різьби та кріплення.
Такі знахідки вказують на те, що церква Петра і Павла була зруйнована в пожежі у 1678 р. під час турецьких походів на Чигирин.
У квітні 2005 року Президент України Віктор Ющенко прийняв розпорядження «Про відродження і розвиток-історичних і культурних центрів Черкащини». До державницької політики долучились меценати. За ініціативи генерального директора ЗАТ «Міжтериторіальна холдингова компанія «Епос» Івана Бездітного у 2005 році був створений фонд «Нащадки Богдана Хмельницького». До нього ввійшли Благодійний фонд соціального розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та Вільне козацтво України. На благодійні внески засновників фонду розпочато будівельні роботи по відтворенню відомої православної святині XVII ст. – церкви Петра і Павла.
12 липня 2007 року храм святих Апостолів Петра і Павла був освячений Святішим Філаретом – Патріархом Київським і всієї Руси – України, за участі високопреосвященішого Іоана – митрополита Черкаського і Чигиринського, а також президента Віктора Ющенка. На сьогоднішній день Храм є дієвим де регулярно звершуються богослужіння та завжди відчинений для прихожан та відвідувачів екскурсій.
Цьогоріч виповнюється десять років відтвореному – новозбудованому Храму Святих Апостолів Петра і Павла в Чигирині, котрий являється парафією Української Православної Церкви Київського Патріархату. Запрошуємо усіх відвідати храм, та відчути силу і міць духу козацтва та прийняти участь у богослужіннях, щоби наповнити душу молитвою та духовним піднесенням.
З повагою підготував настоятель Храму святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла м. Чигирин протоієрей Василь ЦИРІЛЬ
*Руїни оборонної церква на околиці Чигирина (польська гравюра ХІХ ст.) Від старовинної церкви Петра і Павла навіть зображення у подібному стані не залишилося…
