18–19 травня в Києві, на історичному факультеті Національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція “За Україну, за її волю”, присвячена 100-річчю створення Української армії.
Рівно 100 років тому, 18–21 травня 1917 року, відбулася ключова подія – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який започаткував процес творення Української армії.
На з’їзд зібралося понад 700 делегатів, що представляли майже мільйон військовиків-українців. Вони виступили за “негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі”, комплектування Чорноморського флоту виключно українцями, висунули вимогу про запровадження української мови у військах.
Для практичної реалізації цих вимог з’їзд утворив при Центральній Раді Український генеральний військовий комітет, який невдовзі очолив Симон Петлюра. Перший день роботи цього Комітету, 22 травня, згодом було визнано святом відродження Української Армії.
У 1917 році Україна вперше у ХХ столітті здобула власну державність. У часи Української революції, 100-річчя якої ми відзначаємо цього року, народжувалося і українське військо – неодмінна і одна з найбільш важливих складових державності.
Особливий шлях у своєму розвитку пройшли армії держав Центральної та Східної Європи, Південного Кавказу і Центральної Азії – регіонів, що входили до 1917 року до складу Російської імперії.
Учасники конференції покажуть розвиток армій цих держав з національних військових формувань Першої світової війни до збройних сил незалежних держав у період війн за національну незалежність 1917–1921 рр.
Чимало армій сучасних держав зберігають традиції збройних сил, що виникли у 1917–1921 рр. у період війн за незалежність від Росії та сусідніх держав.
За умов інформаційної війни з боку Російської Федерації, яка використовує історичну пам’ять в якості інструменту цієї війни, Збройним Силам України стане в пригоді повернення традицій Української Армії 1917–1921 рр. – армії, що боролася в той час як проти “білої”, так і проти “червоної” Росії.
На жаль, свою незалежність Україна в ході цієї боротьби втратила. Зараз Україні необхідно вистояти в умовах іноземної агресії, і плекання столітніх традицій Української армії допоможе підняти морально-психологічний стан сучасних нащадків борців за незалежність України – особовий склад Збройних Сил України.
Конференція має на меті зібрати провідних науковців Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, України, які займаються дослідженням історії збройних сил періоду 1917–1921 рр. та традицій військових формувань того часу в сучасних збройних силах держав Центральної та Східної Європи.
ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
18 травня, четвер
10.00 – 10.30 Відкриття конференції
Губерський Леонід Васильович
академік НАН України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вітальне слово
Патриляк Іван Казимирович
декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вітальне слово
10.30 – 12.00 Панель 1 (ауд. 349)
Григорій Савченко (Україна, Київ)
Історія створення 1-го Українського Козачого імені гетьмана Богдана Хмельницького полку
Георгій Папакін (Україна, Київ)
Роль Павла Скоропадського в українізації частин російської армії у 1917 р.
Володимир Сергійчук (Україна, Київ)
Українізація на Кавказькому фронті
Михайло Ковальчук (Україна, Київ)
Українські військові частини в Одесі в 1917 р.: формування, організація, бойовий шлях
12.30 – 14.00 Панель 2 (ауд. 349)
Андрій Руккас (Україна, Київ)
І всеукраїнський військовий з’їзд
Артем Папакін (Україна, Київ)
Полонізація в російській армії у 1917–1918 рр.
Мацей Кротофіль (Польща, Торунь)
Організація польських збройних сил після Першої Світової війни
Олег Латишонок (Польща, Білосток)
Білоруські збройні формування у 1917–1920 рр.
15.00 – 17.30 Панель 3 (ауд. 349)
Vytautas Jokubauskas / Вітаутас Йокубаускас (Литва, Клайпеда)
Territorial Defense and Uprisings as the Elements of the Strategy of Indirect Approach: Lithuanian Experience in 1918-1923
Jonas Vaičenonis / Йонас Вайчяноніс (Литва, Каунас)
Volunteers – the Core of the Development of the Lithuanian Armed Forces (1918 – 1920)
Ēriks Jēkabsons / Ерікс Єкабсонс (Латвія, Рига)
The Beginning of Latvian National Army and the War of Independence 1918-1920
Igor Kopõtin / Ігор Копитін (Естонія, Тарту)
The Creation of Estonian National Army in 1918-1920: Challenges and Decisions
Juris Ciganovs / Юріс Цигановс (Латвія, Рига)
The Military History Heritage in Contemporary Armed Forces of Latvia: Experience of Renewal of Historical Traditions
Руслана Марценюк (Україна, Київ)
Військове співробітництво України з країнами Балтії у 1991-2017 рр.
19 травня, п’ятниця
10.00 – 12.00 Панель 4 (ауд. 349)
Ігор Срібняк (Україна, Київ)
Формування дивізії “сірожупанників” в Австро-Угорщині
Іван Хома (Україна, Львів)
Січові стрільці в Українській національній революції
Григорій Сергійчук (Україна, Київ)
Українізація московського гарнізону
Олександр Кучерук (Україна, Київ)
Київські військові адреси доби Центральної Ради
Володимир Шевченко (Україна, Київ)
Втілення практик стихійної локальної самооборони в Україні у 1917–1921 рр.
Олег Божко (Україна, Київ)
По інший бік фронту: “Червоне козацтво” як невдалий варіант розвитку українських збройних сил
12.30 – 14.30 Панель 5 (ауд. 349)
Giorgi Anchabadze / Георгий Анчабадзе (Грузія, Тбілісі)
The Creation of Armed Forces of Georgian Democratic Republic in 1918–1921
Султан Хан Жусіп (Казахстан, Астана)
Як народжувалась казахська армія та роль лідера “Алаш” А. Букейхана у її організації
Зіябек Єрмуханович Кабульдінов (Казахстан, Астана)
Військові традиції та бойові якості казахських іррегулярних формувань
Світлана Мотрук (Україна, Київ)
Утворення та бойовий шлях Чеської дружини
Ірина Малацай (Україна, Київ)
Чехословацькі військові формування у Першій світовій війні
18-19 травня, 10.00
Місце: Київський національний університет ім. Т. Шевченка (вул. Володимирська вулиця, 60), ауд. 349.
Вхід вільний.