Під час Тиждень після Великодня називають Світла Пасхальна Седмиця, відповідно, кожен день тижня теж називається Світлим.
Пасхального тижня бажано відмовитися від роботи. Звичайно, це практично нездійсненна вимога в сучасному житті, тому постарайтеся хоча б скоротити кількість виконуваної роботи, робіть те, що не можна відкласти на потім.
Вважається, що весь тиждень потрібно веселитися, радіти життю, при цьому православні намагалися не старатися з роботою, а якомога більше відпочивати душею, і тілом, передає Ukr.Media.
Цей тиждень вважався початком весняного відродження, оновлення життя, проводилося багато обрядових дій, зокрема, пов’язаних з укладанням шлюбів. Зі Світлого тижня починалися весняно-літні гуляння парубків і дівчат.
У Світлий понеділок в українців було прийнято ходяти в гості до родичів, близьких друзів, обмінюватися привітаннями та подарунками у вигляді пасок, писанок.
У своїй книзі “Звичаї нашого народу” відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що “Великодній понеділок називається ще” поливаний понеділок “, тому що в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою.
“Поливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні – це стародавній звичай, пов’язаний з весняним очищенням водою, – писав Воропай. – Цей звичай існує або донедавна існував і в інших європейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливають водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють “нечисту силу”.
В Україні ж масштабні обливання в понеділок після Великодня влаштовують у Львові, подивитися на це традиційно з’їжджаються тисячі туристів.
У Світлий Вівторок уже жінки починають ходити в гості, розважатися, а чоловіки залишаються вдома. Однак, нічого страшного, якщо незалежно від статі всі будуть ходити один до одного додому і добре проводити час.
В Україні на третій день “Великодніх свят” селяни традиційно збиралися в корчмі “на музику”, щоб святки проводити. Ці три дні Великденських свят були щасливим часом “гостювання”, молодіжних ігор та забав. Дорослі шукали в ці дні квіти рясту, а знайшовши – топтали їх примовляючи: “Щоб і на той рік дочекатися рясту топтати”.
Середа Світлої седмиці називалася “хороводниця”, оскільки саме в цей день дівчата починали водити хороводи, які тривали по вечорах аж до Трійці.
У четвер Пасхального тижня дозволялося йти на цвинтар і поминати покійних. Вважається, що саме в цей день душі померлих на деякий час повертаються з небес на землю, щоб разом з живими порадіти воскресінню Христа. За прикметами в ці дні не можна шити, щоб не зашити померлому очі, не можна прати, щоб не замутити воду перед померлими.
Неділя – або Червона Гірка. Світлу седмицю завершує свято, яке в народі називають Червоною гіркою. З давніх-давен воно було найпопулярнішим днем для укладення шлюбу. Кажуть, якщо дівчина в цей день встигне першою потрапити на дзвіницю і вдарити в дзвін, то зможе наблизити своє заміжжя. До речі, в цей день вже можна було одружуватися або виходити заміж.
МОЖНА: радіти, гнати від себе погані думки, згадувати приємні моменти, хрестити немовлят і дорослих.
НЕ МОЖНА: сумувати, проводити панахиди, укладати шлюб.
