В Успенському соборі Києво-Печерської лаври напередодні новорічних свят відкрилась виставка «Благословення Святої Гори Афон», на якій презентовані унікальні тривимірні зображення чернечої республіки і Великої лаври, аналога яким не існує, а також рідкісні святині. Організатори присвятили виставку 1000-літтю духовних зв’язків України з Афоном.
На виставці представлені списки афонських чудотворних образів, що надсилалися як благословення Святої Гори до України. Також афонська мистецька традиція – хрести і ікони XVI-XVIII ст. Крім того, меморіальні речі дослідників Афону різних часів, давні гравюра, карта, фотографії, книжки і багато іншого. Зокрема, реліквії преподобного Гавриїла Афонського – засновника одеського подвір’я Іллінського Святогірського скита – його зажиттєва фотографія, посох, погребальний хрест.
«Знадобилося понад півроку, щоб створити зменшену копію Святої Гори і Великої лаври. Команда фахівців кожну деталь виготовляла окремо, наприкінці все було змонтовано в єдину композицію. Тисячі гостей виставки зможуть перенестися на Афон і відчути благословення обителі Богородиці. Участь у виставці стала кроком на шляху до створення Музею Афону наступного року», – розповів засновник БФ «Православний спадок України на Святій Горі Афон» Дмитро Ворона.
Генеральний директор Національного Києво-Печерського заповідника Любомир Михайлина розповів про внесок, який українці доклали у духовну скарбницю Святої Гори. «Наші предки з благоговінням шанували Святу Гору. Велика кількість паломників із України побували на Афоні у XVII-XVIII ст. У середині XVIII ст. ієромонах Києво-Печерської лаври Григорій заснував на Афоні скит Чорний Вир, який називали Духовним Запоріжжям, бо його насельниками були колишні козаки. Свято-Іллінський скит, побудований пізніше Паїсієм Величковським теж називали козачим. У монастирському помяннику були записані гетьман Іван Самойлович, гетьман Іван Мазепа, кошовий отаман війська запорізького Петро Калнишевський і інші козацькі імена», – зазначив Любомир Михайлина.
Детальніше про тривимірні макети Афону і Великої лаври розповів виконавчий директор фонду Андрій Ус. Зокрема, на макеті зображено навіть експозицію хресної ходи з Введенського храму до Кафолікона. «Люди багато питають у нас про Афон і що там знаходиться. Для кращого візуального розуміння ми створили Гору Афон, розміром 2,5 на 1 метр і окремо – перший монастир, заснований на Афоні – це лавра святого Афанасія, або Велика лавра. Сподіваємось, дотик до україно-афонського надбання дасть ще один поштовх для духовного збагачення нашого народу», – сказав Андрій Ус.
Організаторами виставки виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Благодійний фонд «Православний спадок України на Святій Горі Афон», Музей «Православна Україна» (Синодальний відділ УПЦ «Православ’я і культура»), Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, Київська духовна академія і семінарія, Національна історична бібліотека України, Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні.
Виставка триватиме до 20 квітня 2017 року.
http://www.unian.ua/
