ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
«Слово стало плоттю, і вселилося між нами,
повне благодаті й істини» Ін. 1:14
Цими словами апостол і євангелист Іоан Богослов описує центральну подію світової історії – Бог, Творець всього видимого і невидимого, Джерело буття, єднається зі своїм творінням, з людиною. Єднається для того, щоби звільнити світ від рабства злу, оновити творіння, не лише повернувши його до первісної чистоти, але привівши до кращого, вічно блаженного стану святості. Бог Слово, друга Особа Пресвятої Тройці, Син Божий – приймає в єдність своєї Іпостасі людську природу і стає Сином Людським.
Безтілесний – стає і тілесним. Той, кого не вміщає весь світ – кладеться в убогі ясла. Той, хто в руці Своїй тримає творіння – Сам, як Немовля, спочиває в руках Пречистої Діви. Той, від сяяння слави якого навіть святі херувими закривають обличчя крилами – «принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей». Хіба це не жертовно для кожного з нас ?
Любов Божа – жертовна. Бо саме жертовність – віддавати своє не заради вигоди, а лише заради бажання блага – відрізняє справжню любов. Такою любов’ю спонукається воїн, який ціною небезпеки для власного життя захищає від ворога життя ближніх своїх, особливо зараз в нашій державі на сході України. Такою любов’ю спонукається людина, яка від убогості своєї відриває останнє, щоби дати в допомогу ще біднішому або ще більш потребуючому. Такою любов’ю спонукаються батьки, які час свого життя, свою працю, свої турботи та недоспані ночі – віддають дитині. Саме таку любов, але у найвищому її ступені, навіть недосяжному для нашого повного усвідомлення, виявив до нас Бог, пославши у світ Свого Сина. «Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм»
Дорогі браття і сестри! Святкування події Різдва Христового – це урочисте нагадування нам про Світло, яке прийшло до нас. Про Слово, яке стало плоттю, про Сина Божого який став і Сином Людським. Знання цих істин спонукає нас до вибору: жити у світлі, борючись з гріхами заради блаженної вічності з Богом, – чи існувати у темряві, віддаючись гріхам та зі страхом очікуючи смерті, після якої чекає на нас вічне страждання. Жити у жертовній любові, віддаючи своє буття Богу і ближнім та отримуючи у сто крат більше, – чи існувати для себе і заради себе, шукаючи від всього лише задоволення тимчасових, мінливих і незліченних прагнень, які завершуються могилою. «Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття – промовляє Творець до кожного з нас. – Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої, любив Господа Бога твого, слухав голос Його; бо в цьому життя твоє» (Второзаконня 30:19-20).
Вітаючи Вас з великим святом Різдва Христового та Новоліттям, дорогі браття і сестри, вітаю місцеву владу, Христолюбиве українське військо, вільне козацтво Холодного Яру, органи місцевого самоврядування, бажаю, щоб Новий рік був роком Божого милосердя, роком мирним і сприятливим особливо для закінчення війни на сході України. Нехай новонароджений Месія сподобить усіх нас насолодитися духовно-піднесеним переживанням цієї величної події, а неземна радість нехай наповнить наші душі, зігріє серця і нагадає кожному з нас, що справжнє життя – це життя у Господі, Який заради нас народився у Вифлеємі.
Різдвяне Привітання настоятеля Храму Святих Апостолів Петра і Павла
УПЦ КП м. Чигирин - протоієрея Василя Циріля
